Бринський Богдан Михайлович
БРИ́НСЬКИЙ Богдан Михайлович (16. 10. 1960, с. Долина Тлумац. р-ну, нині Івано-Фр. обл.) — живописець. Член НСХУ (1995). Закін. худож.-граф. факультет Івано-Фр. пед. інституту (1988; викл. М. Фіголь). Відтоді — художник-реставратор Івано-Фр. обл. ХМ. 1994 стажувався у Європ. центрі реставрації (Венеція). Від 2001 — викладач кафедри образотвор. мистецтва Інституту культури та мистецтв Прикарп. університету (Івано-Франківськ). Від 1989 — учасник міжнар. виставок. Персон. — Івано-Франківськ (1990), Київ (1998, 2000). Драматизм колориту творів Б., що межує з катарсисом трагічності, поєднується зі стриманими і пристрасними відтінками та емоц. акордами. Особливо гострі — чуття сумʼяття, короткочасності буття і сакральності душев. поривів. Б. не пропонує глядачеві викінч. образу, натомість запрошує до асоціат. співтворення, обмежуючись іноді лише напрямом, темою запропонов. образу, покладаючись на перше враження. Інтерпретована асоціативність, колорист. декоративність, емоц. манера виконання, що породжує пластичні ефекти різноманіт. фактур, — усе підпорядк. творенню абстрагов., стиліз. форм і їх символіко-алегор. тлумаченню.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дем’янів лаз» (1989), «Коли відкриється брама» (1995), «Суд Ікара», «Молитви та екстази» (обидва — 1997), «Тисячоліття» (1998), «За Дунаєм — світ» (1999), «Вічні воїни» (2001), «Прометей», «Зелені молитви» (обидва — 2002).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
