Брицин Віктор Михайлович
Визначення і загальна характеристика
БРИ́ЦИН Віктор Михайлович (13. 03. 1951, м. Кам’янець-Подільський Хмельн. обл.) — мовознавець. Син М. Брицина. Доктор філологічних наук (1991), професор (1993). Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1989). Закін. Київський університет (1973). Відтоді працює в Інституті мовознавства НАНУ: м. н. с., ст. н. с. (до 1991), від 1997 — заступник директора з наукової роботи. 1991–97 — заступник директора з наукової роботи Інституту української мови НАНУ. Досліджує укр. та російської мови в царинах синтаксису, граматич. семантики, стилістики і культури мовлення, соціолінгвістики, лексикології.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сопоставительное исследование синтаксических синонимов в русском и украинском языках. К., 1980; Словарь языка русских произведений Т. Г. Шевченко: В 2 т. К., 1985–86 (співавтор); Словарь русского литературного словоупотребления. К., 1986 (співавтор); Синтаксис и семантика инфинитива в современном русском языке. К., 1990; Русско-украинский словарь: Сфера делового общения. К., 1996 (співавтор); Українсько-російський словник: Сфера ділового спілкування. К., 2000 (співавтор).