Бровари

БРОВАРИ́ — місто обласного під­порядкува­н­ня Київської області, райцентр. Знаходиться за 20 км на Пн. Сх. від Києва. Залізнична ст. Через Б. проходять автомагістралі Київ–Чернігів, Київ–Суми. Площа 34 км². Насел. 86839 осіб (2001, складає 103,7 % до 1989): 84 % — українці, 14 % — росіяни, 0,9 % — білоруси. Перші писемні згадки про Б., які належать князеві Яремі Вишневецькому, датуються 1630. Їхня назва повʼязана з наявністю на цій тер. великої кількості броварень, у яких варили пиво. 1648–49 створ. козацьку сотню. 1648 козаки побудували церкву Петра й Павла. Були також церкви св. Трійці та Вознесі­н­ня, збудовані Києво-Печер. лаврою. Між козаками та Лаврою велась гостра боротьба за землю й право на торгівлю. У 1658 та 1668 Б. за­знали пограбувань від крим. татар. 1680 місто стало власністю Києво-Печер. лаври, а 1786 пере­йшло у казен­не ві­домство. 1802 від­крито першу однокласну школу. 1817 збудовано поштову станцію. 1843, 1845–47 Б. від­відував Т. Шевченко, про що він згадує в багатьох поет. і проз. творах. Через Б. 6(18) травня 1861 везли труну з тілом поета. 1861 роз­почато будівництво шосе, яке зʼ­єд­нало Б. з лівим берегом Дні­пра. Від 70-х рр. 19 ст. через Б. проходила залізниця Курськ–Київ. 1879 від­крито першу нар. бібліотеку. Станом на 1897–98 в Б. налічувалося 464 двори, де мешкало 4312 осіб. Щороку тут від­бувалося 3 ярмарки. Діяли канатні ф-ки Р. Сумарокова (засн. 1879) і К. Шиліна, «заведение по изготовлению прохладительных напитков» Шперлінга і «шипучих вод» Слободіна та ін.; були 3 скотобійні, миловар. заводи та ін. 1912 почав ходити мототрамвай Київ–Бровари. 1923–30, 1937–62 та від 1965 — райцентр. 1930 Б. були під­порядковані Київ. міськраді. 1933 роз­почато будівництво аеропорту, який від 1935 став центр. аеропортом Києва. За роки нім.-фашист. окупації (1941– 43) Б. були майже повністю знищені. 1941–42 у Б. був табір для військовополонених. На фронтах війни загинуло 480 мешканців міста. 10 броварчан удостоєні зва­н­ня Героя Рад. Союзу. Від 1956 Б. — місто, від 1972 — обл. під­порядкува­н­ня. Б. — значний пром., адм. і культур. центр Київ. обл. Тут працюють 20 пром. під­приємств чорної металургії, хім., електротех., метало- й деревооб­роб. промисловості та ін. Найбільші з них — Броварський завод порошкової металургії, ЗАТи — «Броварський завод пластмас», «Пром­апаратура», «Броварський деревооб­робний комбінат», «Броварська друкарня», АТ «Софія», «Світлотехніка», «Телефон-сервіс», «Київхліб», ВАТи — «Броварський завод комунального устаткува­н­ня», «Бровар. дослідно-екс­перим. завод», «Броварський завод будівельних кон­струкцій», «Бровар. машиноремонт. завод», «Бровари-молоко», ТОВи — «Броварська меблева фабрика “Дружба”», «Єврофудс ГБ Україна», заводи залізобетон. виробів, алюмінієвих буд. кон­струкцій, 28 буд. організацій, 6 автотранс­порт. під­приємств тощо. Працюють 8 заг.-осв. шк., вечірня шк., г-зія, навч.-вихов. комплекс, Бровар. філія Харків. ін­ституту управлі­н­ня, Фінанс.-правовий коледж, Бровар. пред­ставництво Від­критого між­нар. університету роз­витку людини «Україна», Броварське вище училище фізичної культури, СПТУ; лікарня, 2 поліклініки, стоматол. поліклініка, дит. лікарня й поліклініка. Діють міський культур. центр «Прометей», комплексно-роз­важал. клуб «100», 4 клуби, 8 б-к, дит. шк. мистецтв і музична; стадіон «Спартак», легко­атлетич. манеж, 3 плавал. басейни (1 — олімпійський), 2 ДЮСШ, 24 спорт. зали, літній від­критий спорт. май­данчик, обл. школа вищої спорт. майстерності з легкої атлетики. Є Броварський крає­знавчий музей. Збереглася будівля клубу (нині Будинок культури) 5-ї колонії для неповнолітніх, якою 1936–37 керував А. Макаренко. Реліг. конфесії: УПЦ МП, УГКЦ, УПЦ КП, євангел. християни-баптисти, адвентисти сьомого дня, свідки Єгови. Встановлено 20 памʼятників і памʼят. знаків, зокрема памʼятники Т. Шевченку, воїнам 2-ї повітряної армії, броварчанам, які загинули під час 2-ї світової війни та ін. Б. мають міста-по­братими — Рокфорд (США), Фонтене-су-Буа (Франція), Щолково (Росія), Слуцьк (Білорусь).

Літ.: Гамалій Д. Броварські шляхи Кобзаря. Бровари, 1994; Гузій В. Золота очеретина // Броварщина: Істор.-крає­знав. нариси. Бровари, 1997; Доцин І. Бровари — рідне місто моє: Істор.-докум. фоторозповідь. К., 1997.

В. О. Колесник

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю