Косенков Станіслав Степанович
КОСЕНКО́В Станіслав Степанович (11. 10. 1941, с. Рождественка Бєлгород. обл., РФ — 26. 03. 1993, Бєлгород) — графік, живописець, поет. Заслужений художник РСФРР (1982). Член СХ СРСР (1970). Золота медаль Міжнар. бієнале ужитк. графіки (м. Брно, нині Чехія, 1976). Закін. Курське худож.-пед. училище (РФ, 1960), Харків. худож.-пром. інститут (1967; викл. В. Єрмилов). Відтоді — учасник зонал., респ., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок. Персон. — у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1979), Бєлгороді (1991, посмертні — 2002, 2013). Співпрацював із Центр.-Чорнозем. видавництвом (Воронеж, 1968–69). На твор. роботі. Створював чорно-білі та кольорові ліногравюри, рисунки, офорти, ксилографії у стилі філос.-психол. реалізму. Творчість К. відзначається високою майстерністю виконання, філос. глибиною і психол. насиченістю. 1995 у Бєлгороді відкрито Мемор. музей-майстерню К. Окремі роботи зберігаються у Бєлгород. ХМ, ДТГ, Музеї образотвор. мистецтв (обидва — Москва), Музеї Ф. Достоєвського у С.-Петербурзі, Музеї сучас. мистецтва у Женеві.
Додаткові відомості
- Основні твори
- іл. — до дит. кн. «Конь с розовой гривой» В. Астаф’єва (1968), «Катюшкин дождик» В. Бєлова (1969), «Невидимки-рыбаки» М. Козієва (1970), «Весны детства» (1985) і «Медвяный звон» (1988; усі — Воронеж) В. Шаповалова, роману Ф. Достоєвського «Преступление и наказание» (1967–69; золота медаль Міжнар. виставки у Ляйпцизі, 1971), повісті «Воительница» М. Лєскова (1972–74), зб. «Стихотворения» О. Прасолова (Москва, 1988); серії — «Інтернаціонал» (1967), «Дитинство» (1972–76), «Копиці», «Пам’ять» (обидві — 1980-і рр.), «Життя прожити. Пам’яті О. Прасолова» (1985–88), «Чорнобиль Росії — село…» (1990), «Житіє не однієї баби» (1990–93).
Рекомендована література
- С. С. Косенков: Альбом. Ленинград, 1979;
- Казьмина Е. От земли до неба // Слово. 1992. № 9;
- Станислав Косенков: Альбом. Белгород, 2002.