Булгакова Майя Григорівна
БУЛГА́КОВА Майя Григорівна (19. 05. 1932, м. Краматорськ, нині Донец. обл. — 07. 10. 1994, Москва) — кіноакторка. Нар. арт. РРФСР (1977). Закін. ВДІК (1955; викл. Б. Бібиков, О. Пижова). Відтоді — у Театрі-студії кіноактора (Москва). Дебютувала 1956 у фільмі «Вольниця» (за повістю Ф. Гладкова «Оксана», реж. Г. Рошаль). Створила образи, проникнуті драматизмом, темпераментом та вольовими якостями, виконувала також характерні і комедійні ролі. Одна з найкращих ролей — Надія Петрухіна у х/ф «Крила» (1966, реж. Л. Шепітько). Зіграла чимало ролей на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка, серед них — Арина («З нудьги», 1968, реж. А. Войтецький), санітарка Марія («У вогні броду немає», 1968, реж. Г. Панфілов), Мати («Серце Бонівура», 1969, реж. М. Орлов), мати Лукаша («Лісова пісня. Мавка», 1980, реж. Ю. Іллєнко), Меланка («Солом’яні дзвони», 1987, реж. Ю. Іллєнко), Бабуся (т/ф «Мої люди», 1990, 2 серії, реж. О. Гойда), знімалась також у фільмах «Хліб і сіль» (1970, реж. Г. Кохан та М. Макаренко), «Тронка» (1971, реж. А. Войтецький), «Тут нам жити» (1972, реж. А. Буковський), «Лебедине озеро. Зона» (1989, реж. Ю. Іллєнко), «Мелодрама із замахом на вбивство» (1992, реж. М. Малецький); на Одес. кіностудії худож. фільмів — Лущилиха (т/ф «Циган», 1979, 4 серії, реж. О. Бланк), Мати («Гостра розмова», 1981, реж. Г. Глаголєв). Загинула в автокатастрофі.
Рекомендована література
- Актеры советского кино. Москва, 1973. Вып. 9;
- Лагина Н. М. Майя Булгакова. Москва, 1979.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
