Булганакли Гафар
БУЛГАНАКЛИ́ Гафар (справж. — Еюпов; 04. 03. 1905, с. Агач-Елі Сімфероп. пов. Таврій. губ., нині с. Лікарственне Сімфероп. р-ну АР Крим — 05. 06. 1987, м. Гур’єв, нині м. Атерау, Казахстан) — кримськотатарський поет. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Дагестан. пед. інститут (1933). Наприкінці 30-х рр. працював у Комісаріаті нар. освіти Крим. АРСР, 1941 — директор серед. школи у с. Буюк-Янкой (нині с. Мраморне Сімфероп. р-ну). Після депортації жив і працював у м. Гур’єв. Публікуватися почав від 1926. Писав кримськотатар. мовою про людей праці, проблеми освіти та виховання юного покоління.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Йыллар ве йырлар (Роки і пісні). 1969; Экинджи яшлыгъым (Моя друга молодість). 1977; Челлер танъы (Степові зорі). 1981 (усі — Ташкент).
Рекомендована література
- Джавтобели З. Эдебият севдалары (Прихильники літератури). Ташкент, 1983;
- Негиэли гонъюль: Гъафар Булгъанакълы 80 яшында (Натхненна душа: Гафару Булганакли 80 років) // Йылдыз (Зірка). 1985. № 2;
- Фазыл Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебияты тарихына бир назар (Погляд на історію кримськотатарської літератури) // Там само. 1989. № 4.
Завантажити статтю
Людина 
