Булижкіна Людмила Вікторівна
Визначення і загальна характеристика
БУЛИ́ЖКІНА Людмила Вікторівна (25. 03. 1957, Харків) — художник декоративного мистецтва. Член НСХУ (1992). Закін. Харків. худож.-пром. інститут (1982; викл. Г. Тищенко, Ю. Старостенко, А. Константинопольський). Працювала художником декор. мистецтва у ВО «Протон» Харків. радіозаводу (1983–95); від 1995 — вільний художник. Від 1987 бере участь в обл., респ. та міжнар. виставках. Персон. — у Харкові (1992–93, 1999), Києві (1992), Кракові (1996), Торонто, Чернігові (обидві — 1998), Лондоні (2000). Твори зберігаються в музеях Києва, Харкова, Мелітополя, Хмельницького. Майстриня декор. і станкового батика, одна з фундаторів харків. школи станкового батика, від 1992 — керівник групи «Ексцельсіор». Її асоціативні композиції відтворюють своєрідну гру краси живої природи та худож. фантазії.
Тв.: «Соняшники» (1991), «Савана» (1992), «Настрій» (1994), «Легенди моря» (1995), «Метаморфози», «Гра уяви», «Дзеркало» (усі — 1996), «Літо» (1997), «Вічність», «Історія кохання» (обидва — 1998).
Літ.: Пяткова С. А. Людмила Булижкіна: Буклет. Х., 1997; Мистецькі шляхи Харківщини. Х., 1998; Вишталенко С. Про це шепочуть мушлі // Україна і світ. 1998, 7 квіт.; Путятин В. Д. Мастера батика представляют // Панорама. 1999, 3 апр; Чегусова З.
В. Д. Путятін
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Соняшники» (1991), «Савана» (1992), «Настрій» (1994), «Легенди моря» (1995), «Метаморфози», «Гра уяви», «Дзеркало» (усі — 1996), «Літо» (1997), «Вічність», «Історія кохання» (обидва — 1998).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
