КОСИ́НІН Іван Федорович (08. 11. 1883, за іншими даними — 08. 03. 1884, Львів — 02. 04. 1959, там само) — живописець, графік, художник театру, музикант і композитор. На­вчався музики у професора А. Вольстафа у Львові (1890–1905), Варшавської консерваторії (1902–04), приватно в Італії, Франції, Бельгії у професора Хейо та скрипаля Арлют­ті; малювати — у Г. Міколяша у Львові (1898), в Ін­ституті образотворчих мистецтва в Римі (1899), Школі рисунку (1901–03). Створив 1899 театральні декорації в Українському народному домі у Бережанах (нині Тернопільська обл.). 1904–08 у США та Канаді ви­ступав із концертами як скрипаль, робив ілю­­страції для календарів і часописів, декорації для приватних театрів. 1905 у Парижі ілюстрував часопис «Journal de la Mode». 1909 подорожував як художник у складі нідерландських наукових екс­педиції В. Буйгушева по Індії та Малайзії. Працював у Львові 1911–14, від 1930. За­ймався книжково-журнальною графікою у стилі сецесії. Виконував ілюстрації для львівських часописів «Дзвінок» (1909–11), «Неділя», «Діло», «Сво­­бода» (усі — 1911), «Ілюстрована Україна» (1913); обкла­­динки та ілюстрації для ви­даних у Львові книжок «Кобзар: Нотний збірник» (1911), «Ладі і Марені терновий огонь мій» В. Пачовського (1912), до календарів товариства «Просвіта» на 1912–14. Його рисунки 1911–14 ре­продукували на поштівках. Виклавач Київської консерваторії (1913–15), Музичного ін­ституту імені М. Лисенка у Львові (1920–21), Музичної школи імені Ф. Шопена у Ярославі (Поль­­ща, 1921). К. як під­даного Австро-Угорщини 1915 заслано до Сибіру. 1917 з Томська через Москву повернувся до Києва. Член товариства «Молода муза» (Київ, 1917–19), художніх обʼ­єд­нань «Волошки» (Львів).

Спів­­працював із Київським театром оперети. У часи УНР працював у Департаменті іноземних справ. 1928–30 — в Арґентині. У 1950-х роках викладав у Львівській дитячій музичній школі. Писав оповіда­н­ня, новели, драматичні твори (пʼєса «Іванко»), мемуари, автобіо­графічна повість (1914). Пере­клав книгу «Життя і творчість Стра­­діваріуса». 1930–39 був помічни­­ком З. Балька під час викона­н­ня декорацій для Львівського театру опери і балету імені С. Крушельницької. Роз­робляв тему українського козач­чини 17–18 столі­т­тя. 1940–47 малював ікони, олійні картини на релігійні, міфологічні та алегоричні теми, проектував монументальні роз­писи, те­­атральні костюми, ескізи книжкових ілю­­страцій (1950–56). Живописні образи К. сповнені реального життя, оптимістичного на­строю й світлого су­­му, фантасмагорії. 1943–46 написав спогади, про­ілюструвавши рисунками олівцем і тушшю (зберігаються в ЦДІА України у Львові). Автор музичних творів — «Танець танцівниць», «Русалка», пʼєс за мотивами індійських мелодій, на теми американського фольклору. У квітні 1944 під час бомбардува­н­ня Львова знищено квартиру К. Його графічний порт­рет виконав 1956 В. Сіпер. Окремі роботи зберігаються у Національному музеї у Львові, Львівській галереї мистецтв.