Буравкін Геннадій Миколайович

БУРА́ВКІН Ген­надій Микола­йович (Бураўкін Генадзь Мікалаевіч; 28. 08. 1936, с. Шулятино, нині с. Тродовичі Вітеб. обл., Білорусь) — білоруський поет і громадський діяч. Член СП Білорусі (1961), Білорус. ПЕН-центру (1989). Закін. Білорус. університет (1959). Працював ст. ред. Білорус. радіо, 1972–78 — гол. ред. ж. «Маладосць», 1978– 90 — голова Держ. комітету Білоруської РСР з телебаче­н­ня і радіомовле­н­ня; від 1990 — по­стій. пред­ставник Білорусі при ООН. Друкується від 1952. Автор зб. «Майская просінь» (1960), «З любоўю і нянавісцю зямною» (1963), «Дыхан­не» (1966), «Жніво» (1971), «Выток» (1974), «Варта вернасці» (1978; Державна премія Білоруської РСР ім. Янки Купали, 1980), «Пяшчота» (1985), «Гняздо для птушкі радасці» (1986); докум. повісті «Тры старонкі з легенды» (1971) — про юну партизанку-роз­відницю Н. Бог­данову; книг для дітей «Тры казкі пра Зая» (1974), «Сінія арэлі» (1987), кіносценаріїв. Поезія Б. — темпераментно-публіцистична, пройнята громадян. пафосом, від­ображає суворе воєн­не дитинство, гострі конфлікти сучас. життя, викриває міщан. мораль, при­стосуванство. Пише також пейзажну та інтимну лірику. Чимало віршів Б. покладено на музику. Пере­клав окремі вірші А. Малишка, Д. Павличка, І. Драча та ін. У пере­кладі Б. 1979 ви­йшла зб. віршів Б. Олійника «Заклина­н­ня вогню». Усі за­значені твори опубл. у Мінську. Укр. мовою окремі поезії Б. пере­клали Б. Олійник, Д. Павличко, І. Драч, Р. Лубківський, Л. Забашта та ін.