Бурачинський Ераст Титович

БУРАЧИ́НСЬКИЙ Ераст Титович (20. 03. 1920, Чернівці) — лікар, диригент. Син Тита-Євгена, брат Мирослава-Андрія Бурачинських. Закін. Укр. академ. гімназію (1938), Вищий муз. ін­ститут (кл. фортепіано та диригува­н­ня) та мед. факультет Університету (1944) у Львові. Під час навч. спів­ав у хорі «Сурма» та хорах Успен. церкви й кафедри Собору св. Юра. Практикував у нім. військ. шпиталі у Львові, згодом — у Пере­мишл. заг. шпиталі. У червні 1944 вступив до укр. дивізії «Галичина», 22 липня потрапив у рад. полон, лікував полонених. Після звільне­н­ня 1949 ви­їхав до родини у Зх. Німеч­чину, де працював лікарем у таборі пере­міщених осіб, був диригентом хору в м. Ділінген. 1950 емігрував до Австралії, 2 р. працював у табір. лікарні м. Бонегіль, очолював укр. громаду та керував чол. хором у м. Водонга (обидва — шт. Вікторія), згодом пере­їхав до м. Аделаїда (шт. Пд. Австралія), очолював Краєву пластову старшину, згодом — Укр. пластовий сеніорат. Від 1958 — у США, працював лікарем у м. Дайвернон (1960–62) та Мейвуд (від 1962; обидва — шт. Іл­лінойс). 1961–62 — голова Пластової станиці в Чикаґо, спів­ав у хорі «Славута»; очолював місц. від­діл Укр. лікар. товариства Пн. Америки, 1965–66 — голова академ. товариства «Обнова». Член Амер. академії родин­них лікарів. Написав спогади про пере­бува­н­ня в рад. полоні.

Завантажити статтю