Бурачинський Ераст Титович

БУРАЧИ́НСЬКИЙ Ераст Титович (20. 03. 1920, Чернівці) – лікар, диригент. Син Тита-Євгена, брат Мирослава-Андрія Бурачинських. Закін. Укр. академ. гімназію (1938), Вищий муз. інститут (кл. фортепіано та диригування) та мед. факультет Університету (1944) у Львові. Під час навч. співав у хорі «Сурма» та хорах Успен. церкви й кафедри Собору св. Юра. Практикував у нім. військ. шпиталі у Львові, згодом – у Перемишл. заг. шпиталі. У червні 1944 вступив до укр. дивізії «Галичина», 22 липня потрапив у рад. полон, лікував полонених. Після звільнення 1949 виїхав до родини у Зх. Німеччину, де працював лікарем у таборі переміщених осіб, був диригентом хору в м. Ділінген. 1950 емігрував до Австралії, 2 р. працював у табір. лікарні м. Бонегіль, очолював укр. громаду та керував чол. хором у м. Водонга (обидва – шт. Вікторія), згодом переїхав до м. Аделаїда (шт. Пд. Австралія), очолював Краєву пластову старшину, згодом – Укр. пластовий сеніорат. Від 1958 – у США, працював лікарем у м. Дайвернон (1960–62) та Мейвуд (від 1962; обидва – шт. Іллінойс). 1961–62 – голова Пластової станиці в Чикаґо, співав у хорі «Славута»; очолював місц. відділ Укр. лікар. товариства Пн. Америки, 1965–66 – голова академ. товариства «Обнова». Член Амер. академії родинних лікарів. Написав спогади про перебування в рад. полоні.

П. І. Арсенич

завантажити статтю