Буре вугілля
БУ́РЕ ВУГІ́ЛЛЯ — тверда горюча копалина, перехідна форма від торфу до кам’яного вугілля. Осн. запаси Б. в. України сконцентрованi в Днiпров. буровугiл. бас. (Днiпробас), що простягається на Правобережнiй Українi в межах УЩ — Житомир., Черкас., Київ., Запорiз., Кiровогр. та Днiпроп. обл. Вугiл. пласти приуроченi переважно до вiдкладiв бучацької свiти палеогену. Заг. кiлькiсть пластiв — 1–3. Найпотужнішим є нижнiй пласт: середня товщина 4–6 м, але досягає 10–12 й навiть 25 м. Вiн характерний для Коростишiв., Адрушiв., Юрків., Козац., Олександрiв., Микол., Златопольс., Турнян., Аннiв., Миронiв., Бандурiв., Семенiвсько-Олександрiй., Новоолександрiй., Верхньоднiпров., Карнаухiв. та iн. родовищ. Менший за потужнiстю та площею розвитку є серед. пласт, який досягає пром. параметрiв на Оратів., Балабанiв., Мокрокалигір., Семенiвсько-Олександрiв., Краснопiл., Синельників. та Анно-Трепiв. родовищах. Верхнiй пласт найменш потужний (0,1–3,0 м), мало поширений i високозольний. Робочої товщини вiн досягає лише на Семенiвсько-Олександрiв., Бандурiв., Морозiв. i Балахiв. родовищах. Знайдено більш як 200 родовищ i вуглепроявiв. Вони входять до складу Коростишiв., Ватутiн., Олександрiй., Верхньоднiпров. вуглепром. р-нів і Криворiз. та Орiхiв. вугленос. р-нів. Останнi два, на вiдмiну вiд вуглепром. р-нiв, менше дослідженi, i з ними пов’язують осн. перспективи розширення вуглевидобутку. Розвiданi всi великі та середнi родовища. Iз заг. кiлькостi баланс. запасiв (2393 млн т) розробляється й пiдготовлено до освоєння 688,3 млн т. Найбагатший за запасами вугiлля — Олександрiй. р-н. Добувають Б. в. відкритим способом. Твердiсть Б. в. 1–2, питома вага 1,4–1,5, вологiсть 43–62 %, зольнiсть 8– 42 %, заг. сiрчанiсть 3,5–4 %, теплота згоряння 23,9 мДж/кг. В Україні експлуатацію Б. в. розпочато у 1860-х рр. переважно для потреб цукр. промисловості (найвідоміше Катеринопіл. родовище на Київщині). Бл. 1900 видобуток було припинено через конкуренцію високоякіс. донец. кам’яного вугілля. 1940 видобуток зріс до 400 тис. т, а після 2-ї світової війни — 6 млн т на рік (переважно вуглепрояви на Правобережжі). Видобуток вугiлля в Днiпробасi знизився вiд 10 млн т на рiк у 70–80-і рр. до 2 млн т у 90-і рр. Б. в. використовується як паливо для ТЕС, як добриво для с.-г. угiдь. З частини пластiв Олександрiй. та Верхньоднiпров. р-нів вилучається гiрничий вiск (монтан-вiск). Родовища Б. в. вiдомi також у палеогенi та неогенi Днiпровсько-Донец. западини — більш як 844,4 млн т, для вiдкритої розробки придатнi 571,2 млн т. Вони залягають у Полтав. i Днiпроп. обл. Вуглепрояви Прикарпат. вугленосної площi із заг. запасами 10 млн т виявленi в неогенi у Львiв. та Чернiв. обл. Приднiстров. вугленосна площа лежить у межах Львiв. i Терноп. обл. Заг. запаси Б. в. тут — 5 млн т. Вони пов’язанi також з неогеновими (нижнiй тортон) вiдкладами. Вуглепрояви Закарп. площi (Закарп. обл.) вiдомi в неогенi (понтi) із заг. запасами 38,7 млн т.
Завантажити статтю
