Бурківський Олександр Оттович
Визначення і загальна характеристика
БУРКІ́ВСЬКИЙ Олександр Оттович (1876, Рівне — 1921, с. Пикуличі побл. Пшемишля, Польща) — військовик. Генерал-хорунжий Армії УНР. Кавалер 9-ти орденів, нагородж. Золотою Георгіїв. зброєю. Закін. Чугуїв. піхотне юнкер. училище (1896), Миколаїв. академію Генштабу. В роки 1-ї світової війни — на фронті, командир піхот. полку, полковник. Від кін. 1917 — комендант Умані, навесні 1918 — командир Сум. полку на більшов. фронті. За Гетьманату — старшина штабу корпусу, пом. командира полку. Від поч. 1919 — нач. озброєння, пом. командира Запороз. дивізії Армії УНР, пом. командира дивізії на більшов. фронті. Від жовтня — командир 4-ї піхоти Холм. дивізії. Улітку 1920 сформував і очолив піхотну бригаду, у жовтні — 1-у кулеметну дивізію, брав участь у боях з частинами більшов. армії, підвищ. до рангу генерала. Від грудня 1920 перебував у таборі інтернов. військ Армії УНР в с. Пикуличі, де трагічно загинув за незʼясов. обставин.
Літ.: Список Генерального штаба по состоянию на 18 июля 1914. С.-Петербург, 1914; Омелянович-Павленко М. На Україні 1917–1918. Прага, 1935; Удовиченко О. Історія 3-ї Залізної дивізії. Торонто, 1970; Тинченко Я. Українське офіцерство: Шляхи скорботи та забуття. 1917–1921 роки. К., 1995.
К. Є. Науменко
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
