Буркіна-Фасо

БУРКІ́НА-ФА́СО (Bourkina Faso) — держава в західній частині Африки. На Пн. і Зх. межує з Малі, на Сх. — з Ніґером, на Пд. — з Беніном, Тоґо, Ґаною і Кот-д’Івуаром. Площа 274,2 тис. км². Адм.-територ. поділ — 45 провінцій. Насел. 13 млн осіб (2003). Етнічні групи: вольтайк (народності моссі та бобо) і манде. Мови: французька (держ.), майже 50 % насел. говорить мовами судан. групи, інші — мовою манде. Віросповідання: язичники — 65 %, мусульмани — 25 %, християни (переважно католики) — 10 %. Столиця — Уаґадуґу (441 тис. жит.). Найбільші міста: Бобо-Діулассо (269 тис. жит.), Кудуґу (105,8 тис. жит.). Залізн. сполучення з Кот-д’Івуаром (від 1992). Держ. устрій — республіка. Глава держави — президент. Глава уряду — прем’єр-міністр. Законодав. орган — Нац. асамблея. Б.-Ф. є чл. ООН (від 1960), ОАЄ (від 1963). Грошова одиниця — франк КФА. Перші держ. утворення на тер. сучас. Б.-Ф. виникли в 11–14 ст., найзначніші з них — держави Мосі, Ятенга, Гурма, де була сильна адм. система і традиція божествен. походження короля, що давало незалежність від Судан. імперій. У 19 ст. міць держав послабилася. 1896 Франція встановила протекторат над королівством Уаґадуґу, а 1904 його територія ввійшла до колонії От-Сенеґал-Ніжер. 1919 цю тер. перейменовано на Французьку Західну Африку, що 1932 була поділена між франц. Суданом і Кот-д’Івуаром. 1947 отримала статус тер. з назвою Верхня Вольта. Від 5 серпня 1960 — незалежна держава. Від 3 серпня 1984 — сучасна назва. Корисні копалини: марганець, вапняк, мармур, мідь, нікель, боксити, свинець. Країна розміщена на плато, на вис. від 200 до 700 м над р. м. Осн. річки: Чорна Вольта (Мухун), Червона Вольта (Назинон) і Біла Вольта (Наканбе). Клімат субекваторіальний; опадів 500–1000 мм на рік. Прохолодний і сухий сезон триває від листопада до березня; жаркий і сухий — від квітня до травня; жаркий і вологий — від червня до жовтня. Середня температура січня +24 °С, липня +28 °С. Більша частина країни — савана; серед представників фауни: слони, гіпопотами, буйволи, антилопи, крокодили. Нац. парк — Дубль-Ве. Обсяг ВНП (1999) — 12,4 млрд дол. США, на душу населення — 1100 дол. США. У промисловості зайнято лише 1 % насел. Діють текстильні, бавовняні, тютюнові та харч. підприємства. Ремісничі промисли дають бл. 20 % ВНП. На с. госп-во, в якому зайнято більш як 90 % насел., припадає 36 % ВНП і 95 % експорту. Вирощують сорго, кукурудзу, рис, арахіс, цукр. тростину, бавовну. Поширені тваринництво і птахівництво. Експортує бавовну (50 % вартості всього експорту), золото, худобу, арахіс; імпортує продовольчі товари, нафтопродукти, цемент, текстиль, устаткування. Осн. торг. партнери: Франція, Кот-д’Івуар, країни Араб. Сходу. Серед нечислен. пам’яток — старовинні поховання періоду держави Мосі в м. Бобо-Діулассо. Збереглися руїни середньовіч. м. Гауа. В м. Уаґадуґу — університет, Центр наук. досліджень, Інститут тропіч. с. господарства, Центр тропіч. лісу. 16 січня 1992 Б.-Ф. визнала Україну як незалежну державу, 6 лютого встановлено дипломат. відносини.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю