Розмір шрифту

A

Бурса

БУ́РСА (від лат. bursa — торба, гаманець, від грец. βύρσα — мішок) — гуртожиток для бідних студентів за середніх віків. В Україні у 17–18 ст. діяли при братських, василіянських та ін. школах. У 19 — на поч. 20 ст. у Сх. Україні слово «Б.» вживалося як роз­мовна назва духовних училищ. На зх.-укр. землях з серед. 19 ст. Б. — гуртожитки для гімназистів та школярів — влаштовували на кошти, зі­брані громадськістю, чи на­дані церквою або окремими жертводавцями. Як правило, прожива­н­ня в Б. було без­платним для незаможних, для решти — дешевшим, ніж на приват. квартирах («станціях»). Б. мала на­ставників — педагогів, які піклувалися реліг., морал., фіз. і політ. вихова­н­ням учнів. У Б. проводилися концерти, ви­стави, святкува­н­ня важливих нац.-істор. дат. Часто виникали товариства, зав­да­н­ням яких була опіка над Б. Перша в Галичині юридично оформлена Б. по­стала при Ін­ституті сестер Василіянок у Яворові (1848). Згодом виникли «руські Б.» в Тернополі (1873) й Стрию (1876), при Ін­ституті сестер Василіянок у Львові, Ін­ституті для дівчат у Пере­мишлі (1895), Б. Руського пед. товариства (ін­ститути св. Миколая для хлопців — 1899 і св. Ольги для дівчат — 1899, Б. ім. кардинала Сембратовича — 1909 у Львові та ін.), Б. товариства «Просвіта» (поч. 20 ст.). Станом на 1914 в Галичині існувало 68 Б. (54 чол., 14 жін.) у 37-ми різних містах. У Пере­мишлі було 3 Б. («Дешева кухня», св. Миколая, гімназій. ін­ституту). У Б. пере­бувало щороку бл. 3500 учнів серед., нар. і фахових (бл. 3 %) шкіл. Понад 30 Б. мали власні будинки. Крім того, в Галичині було 30 москвофіл. Б. Після 1-ї світової війни кількість Б. щороку зменшувалася. На Закарпат­ті перші Б. для сиріт з родин греко-катол. духівництва від­крито в Ужгороді: чол. (1826, про­існувала до 1946), жін. (1840); згодом зʼявилися Б. в ін. містах. За чес. влади Б. (інтернати) пере­йшли під держ. опіку. На Закарпат­ті їх було 14 (1 — для чес. дітей), деякі з них зберегли укр. характер — в Ужгороді (отців Василіян), у Береговому, Мукачевому. З приват. ін­ституцій Б. утримувало товариство «Шкільна Поміч». Найдавніша Б. на Буковині — ім. Ю. Федьковича, засн. для гімназистів у Чернівцях 1896, про­існувала до 1940. Б. ві­ді­гравали чималу роль у нац. вихован­ні молоді, зокрема учнів-українців польс. та румун. шкіл. Серед еміграц. ві­домі після 1-ї світової війни Б. при укр. гімназії в Ржевніцах (Чехо-Словач­чина), в Канаді (3 православні, 2 катол., ін­ститути), в Бразилії (при колегії Петра Могили в Прудентополісі).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
3
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
38164
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
358
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 3 893
  • середня позиція у результатах пошуку: 9
  • переходи на сторінку: 12
  • частка переходів (для позиції 9): 12.3% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Бурса / Д. Ярісевич // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-38164.

Bursa / D. Yarisevych // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2004, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-38164.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору