Буровато-підзолисті кислі поверхнево-глейові ґрунти

БУРУВА́ТО-ПІДЗО́ЛИСТІ КИ́СЛІ ПОВЕРХ­НЕ́ВО-ГЛЕ́­ЙОВІ ҐРУНТИ́ — ґрунти, що характеризуються значною диференціацією ґрунтового профілю бурувато-палевого кольору з білуватим або сіруватим від­тінком за елювіально-ілювіальним типом і роз­витком гле­йових процесів. На території України за­ймають пл. 193,7 тис. га. Формуються на вододілах і хвилястих височинах Пере­дкарпа­т­тя під широколистяними та мішаними лісами на покривних, делювіальних і давньоалювіальних лесоподібних від­кладах в умовах поверх­невого спорадичного пере­зволоже­н­ня. В їхньому профілі чітко виділяються 4 осн. горизонти: гумусо-елювіальний (потуж. 15–35 см), елювіальний оглеєний (потуж. до 20–30 см), ілювіально-гле­йово-метаморфізований (50–80 см) і пере­хідний метаморфізований (100–200 см). За ступенем оглеє­н­ня Б.-п. к. п.-г. ґ. поділяють на глеюваті, гле­йові та сильногле­йові. Вони характеризуються високою кислотністю (рН 4,1–5,4), слабо насичені основами (30–60 %), малогумусні (2,3–3,5 %). Мають не­сприятливі водно-фіз., фіз.-хім. та агрохім. властивості, їм притаман­на низька родючість. Осн. заходом щодо під­вище­н­ня їхньої родючості є дренаж із подальшим за­стосува­н­ням вапнува­н­ня ґрунтів, структур. меліорацій, піскува­н­ня, внесе­н­ням добрив, впровадже­н­ня у сіво­зміну багаторіч. трав, кормового люпину та бобових культур. Бонітет Б.-п. к. п.-г. ґ. становить 26–36 балів. У новій класифікації ґрунтів України, що нині роз­робляється, замість за­значеного типу ґрунтів, будуть виділені буроземи, буроземи опідзолені та буроземно-підзолисті поверх­нево оглеєні ґрунти.

Завантажити статтю