Буряк Борис Іванович

Визначення і загальна характеристика

БУРЯ́К Борис Іванович (25. 10. 1953, с. По­двірне Новоселиц. р-ну Чернів. обл.) — живописець. Чоловік Н. Буряк. Народний художник України (2016). Член НСХУ (1987), Клубу укр. мистців (1989). Премія НСХУ за твір «Смерть Бойчука» (1991). Стипендіат між­нар. конкурсу «Нові імена» (1992). Закін. Львів. ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1979; викл. Т. Драган, В. Овсійчук). 1979–81 — за­ступник директора з навч.-вихов. роботи та викл. малюнка Львів. коледжу мистецтв; 1981–86 — викладач малюнка та живопису Львів. ін­ституту прикладного та декоративного мистецтва. Від 1986 — на творчій роботі. Працює в жанрі станковий та монументальний живопису. Персон. ви­ставки: Львів (1986), Ряшів, Ярослав (обидві — 1988), Нью-Йорк (1991), Ві­день (1993, 1997), Мец (1994), Дюрен (1997), Дортмунд (1997– 99), Анже (1997–98, 1999), Зіґен (1998), Аахен (1999); груп. ви­ставки: Київ (1991, 1995), Ві­день (1993–94, 2001), Прага (1994–95, 1996), Мюнхен, Дортмунд (обидві — 1995), Нюрнберґ (1996), Брюс­сель (2002). В автор. концепції Б. власні світо­глядні уявле­н­ня по­єд­нуються з традиціями укр. та візантій. живопису. Композиц. аспект від­повід­ає системі укр. нар. образів, пере­плет. із візантій. елементами. Автор тяжіє до фольклоризму; його живописні композиції творять багатомовні образи, що знаходять вираже­н­ня через деяку важкість ліній, узагальне­н­ня мотивів, характер. для примітивізму.

Тв.: «Присвяче­н­ня Ставропігійському братству» (1986), «Візантійське», «Ніч лагідна» (обидва — 1988), «Під­крутянський плач» (1990), «Роз­мова», «Стара церква» (обидва — 1991), «Собор св. Юра» (1992), цикл «Діалоги» (1993–99), «Мотря і Мазепа», «Близьке і далеке», «Вечорниці» (усі — 1995), «Король Данило Галицький» (1999).

Літ.: Яців Р. Борис Буряк: «Малярство без конкретики для мене не існує…» // ОМ. 1992. № 5; Гудзь Ю. Спроба діалогу: Біля полотен Бориса Буряка // Там само. 1993. № 3–4.

Т. О. Куценко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю