Буряк Борис Іванович

БУРЯ́К Борис Іванович (25. 10. 1953, с. Подвірне Новоселиц. р-ну Чернів. обл.) – живописець. Чоловік Н. Буряк. Народний художник України (2016). Член НСХУ (1987), Клубу укр. мистців (1989). Премія НСХУ за твір «Смерть Бойчука» (1991). Стипендіат міжнар. конкурсу «Нові імена» (1992). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1979; викл. Т. Драган, В. Овсійчук). 1979–81 – заступник директора з навч.-вихов. роботи та викл. малюнка Львів. коледжу мистецтв; 1981–86 – викладач малюнка та живопису Львів. інституту прикладного та декоративного мистецтва. Від 1986 – на творчій роботі. Працює в жанрі станковий та монументальний живопису. Персон. виставки: Львів (1986), Ряшів, Ярослав (обидві – 1988), Нью-Йорк (1991), Відень (1993, 1997), Мец (1994), Дюрен (1997), Дортмунд (1997– 99), Анже (1997–98, 1999), Зіґен (1998), Аахен (1999); груп. виставки: Київ (1991, 1995), Відень (1993–94, 2001), Прага (1994–95, 1996), Мюнхен, Дортмунд (обидві – 1995), Нюрнберґ (1996), Брюссель (2002). В автор. концепції Б. власні світоглядні уявлення поєднуються з традиціями укр. та візантій. живопису. Композиц. аспект відповідає системі укр. нар. образів, переплет. із візантій. елементами. Автор тяжіє до фольклоризму; його живописні композиції творять багатомовні образи, що знаходять вираження через деяку важкість ліній, узагальнення мотивів, характер. для примітивізму.

Тв.: «Присвячення Ставропігійському братству» (1986), «Візантійське», «Ніч лагідна» (обидва – 1988), «Підкрутянський плач» (1990), «Розмова», «Стара церква» (обидва – 1991), «Собор св. Юра» (1992), цикл «Діалоги» (1993–99), «Мотря і Мазепа», «Близьке і далеке», «Вечорниці» (усі – 1995), «Король Данило Галицький» (1999).

Літ.: Яців Р. Борис Буряк: «Малярство без конкретики для мене не існує…» // ОМ. 1992. № 5; Гудзь Ю. Спроба діалогу: Біля полотен Бориса Буряка // Там само. 1993. № 3–4.

Т. О. Куценко

Основні твори

«Присвячення Ставропігійському братству» (1986), «Візантійське», «Ніч лагідна» (обидва – 1988), «Підкрутянський плач» (1990), «Розмова», «Стара церква» (обидва – 1991), «Собор св. Юра» (1992), цикл «Діалоги» (1993–99), «Мотря і Мазепа», «Близьке і далеке», «Вечорниці» (усі – 1995), «Король Данило Галицький» (1999).

Рекомендована література

Яців Р. Борис Буряк: «Малярство без конкретики для мене не існує…» // ОМ. 1992. № 5;
Гудзь Ю. Спроба діалогу: Біля полотен Бориса Буряка // Там само. 1993. № 3–4.