Бут Микола Якович
БУТ Микола Якович (21. 04. 1928, с. Погожа Криниця, нині Ромен. р-ну Сум. обл. – 17. 11. 1989, Москва) – живописець і графік. Народний художник РРФСР (1980). Заслужений діяч мистецтв Чечено-Інгус. АРСР (1982). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1979), Міжнар. премія ім. Віта Неєдли (1972, Чехослов. Респ.). Навч. у Моск. (1949–53) та Харків. (1953–58) худож. інститутах. Від 1958 працював у Моск. студії військ. художників. Учасник виставок від 1948. Персон. – у Москві (1963–64), Таганрозі (1963–64, 1971), Керчі (1967). Автор картин: «Остання контратака захисників Брестської фортеці» (1959), «Машенька» (1960), «Студентка», «Остання граната» (обидві – 1962), «В ім’я життя» (1963–64), «Солдати підземного гарнізону», «Аджимушкайці» (обидві – 1964), «Чорноморець» (1965), «Сергійко з Малої Бронної» (1966), «Героїчна морська піхота» (1975), «На землі Буджака» (1982), «Воїн-інтернаціоналіст старший сержант А. Марцинкявічус» (1984); діорам: «Сталінградська битва» (1959–82, співавт.), «Битва за Дніпро» (Дніпроп. істор. музей, 1972–78, співавт.).
Літ.: Бут Николай Яковлевич: Каталог выставки. Москва, 1983.
М. Г. Лабінський
Рекомендована література
- Бут Николай Яковлевич: Каталог выставки. Москва, 1983.