Бут Микола Якович

БУТ Микола Якович (21. 04. 1928, с. Погожа Криниця, нині Ромен. р-ну Сум. обл. — 17. 11. 1989, Москва) — живописець і графік. Народний художник РРФСР (1980). Заслужений діяч мистецтв Чечено-Інгус. АРСР (1982). Державна премія України ім. Т. Шевченка (1979), Міжнародна премія ім. Віта Неєдли (1972, Чехослов. Респ.). Навч. у Моск. (1949–53) та Харків. (1953–58) худож. інститутах. Від 1958 працював у Моск. студії військ. художників. Учасник виставок від 1948. Персон. — у Москві (1963–64), Таганрозі (1963–64, 1971), Керчі (1967). Автор картин: «Остання контратака захисників Брестської фортеці» (1959), «Машенька» (1960), «Студентка», «Остання граната» (обидві — 1962), «В ім’я життя» (1963–64), «Солдати підземного гарнізону», «Аджимушкайці» (обидві — 1964), «Чорноморець» (1965), «Сергійко з Малої Бронної» (1966), «Героїчна морська піхота» (1975), «На землі Буджака» (1982), «Воїн-інтернаціоналіст старший сержант А. Марцинкявічус» (1984); діорам: «Сталінградська битва» (1959–82, співавт.), «Битва за Дніпро» (Дніпроп. істор. музей, 1972–78, співавт.).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю