Бухник Іван Прокопович
Визначення і загальна характеристика
БУХИ́НИК Іван Прокопович (24. 02(08. 03). 1880, м. Нікополь Катеринослав. губ., нині Дніпроп. обл. — 16. 09. 1937, Дніпропетровськ) — гірничий інженер. Доктор технічних наук (1935), професор (1935). Закін. Херсон. земське с.-г. училище (1907) та Катеринослав. гірн. інститут (1912), де й працював (згодом Дніпроп. гірн. університет): завідувач кафедри маркшейдер. мистецтва та геодезії (1915–16), викл. (1916–18) та доцент (1918–22) з нарисної геометрії та креслення. викл. маркшейдер. мистецтва та картографії (1922–25), проф. і завідувач кафедри маркшейдер. мистецтва (1925–37). Наукові дослідження: зрушення гір. порід, охорона шахт. споруд, прокладання глибоких шахт, триангуляція, теорія помилок і магнітометрія. За сфабриков. звинуваченнями у належності до контр-революц. фашист. організації 8 березня 1937 Б. заарешт. і засудж. до вищої міри покарання. Реабіліт. 21 червня 1957.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теория ошибок наблюдений. Дн., 1931; О выборе условий при уравнении рудничных триангуляций, опирающихся на изолированные данные стороны и пункты. Дн., 1932; Рівняльне опрацювання маркшейдерсько-геодезичних здіймань. Дн., 1932; Роль маркшейдерських спостережень у керуванні покрівлею // За техніку. 1933, 11 жовт.
Завантажити статтю
Людина 
