Бухник Іван Прокопович

Визначення і загальна характеристика

БУХИ́НИК Іван Прокопович (24. 02(08. 03). 1880, м. Нікополь Катеринослав. губ., нині Дні­проп. обл. — 16. 09. 1937, Дні­пропетровськ) — гірничий інженер. Доктор технічних наук (1935), професор (1935). Закін. Херсон. земське с.-г. училище (1907) та Катеринослав. гірн. ін­ститут (1912), де й працював (згодом Дні­проп. гірн. університет): завідувач кафедри маркшейдер. мистецтва та геодезії (1915–16), викл. (1916–18) та доцент (1918–22) з нарисної геометрії та кресле­н­ня. викл. маркшейдер. мистецтва та карто­графії (1922–25), проф. і завідувач кафедри маркшейдер. мистецтва (1925–37). Наукові дослідже­н­ня: зруше­н­ня гір. порід, охорона шахт. споруд, прокла­да­н­ня глибоких шахт, триангуляція, теорія помилок і магнітометрія. За сфабриков. звинуваче­н­нями у належності до контр-революц. фашист. організації 8 березня 1937 Б. заарешт. і засудж. до вищої міри покара­н­ня. Реабіліт. 21 червня 1957.

Пр.: Теория ошибок наблюдений. Дн., 1931; О выборе условий при уравнении рудничных триангуляций, опирающихся на изолирован­ные дан­ные стороны и пункты. Дн., 1932; Рівняльне опрацюва­н­ня маркшейдерсько-геодезичних зді­ймань. Дн., 1932; Роль маркшейдерських спо­стережень у керуван­ні покрівлею // За техніку. 1933, 11 жовт.

І. М. Єлінов

Завантажити статтю