Коулмен Артур-Прадден

КО́УЛМЕН Артур-Прад­ден (Coleman Arthur Prudden; 19. 07. 1897, містечко Сей­мур, шт. Кон­нектикут, США — 14. 07. 1974, м. Меріден, шт. Кон­нектикут) — американський славіст ірландського походже­н­ня, ос­вітній діяч. Чоловік М.-Р.-М. Коул­мен. Ви­вчав роман. мови у Єйльс. університеті (м. Нью-Гейвен, шт. Кон­нек­тикут, 1920–21), здобув ступ. ма­гістра зі славістики 1922 та захистив 1925 доктор. дис. у Колумбій. університеті (Нью-Йорк), слухав лекції у Карловому (Прага, 1923–24), Яґел­лон. (Краків) та Варшав. (1932–34) університетах. Від 1928 працював на каф. славістики Колумбій. університету: від 1946 — асист. проф.; 1948 від­мовився від посади на знак протесту про­ти прийня­т­тя Університетом грош. дотації для заснува­н­ня каф. польс. студій від польс. комуніст. уряду. 1948–50 викладав польс. мо­ву в Техас., Фордгем. (Нью-Йорк) та Аризон. (м. Таксон) університетах; 1950–62 — президент Ал­ліан. ко­леджу (с-ще Кембридж-Спрінз, шт. Пенсильванія), фінансов. Польс. нац. союзом. Опублікував дослідж. із полоністики, зокрема із дружиною — «Adam Mi­c­kiewicz in English» («Адам Міцкевич англійською мовою», Нью-Йорк, 1940; Кембридж-Спрінз, 1954), «Mickiewicz in Music» («Міц­кевич у музиці», Нью-Йорк, 1947); із М. Корбридж-Па­тканіовсь­кою — «Essentials of Polish Gram­mar» («Основи польської грама­тики», Ґлазґо, 1944). Автор огляд. публікацій «Slavonic Studies in the United States, 1918–1938» («Сла­вістика в США 1918–1938») // «The Slavonic and East European Review» (1938, vol. 17), «Report on the Status of Russian and Other Slavic and East European Lan­guages in the Educational Insti­tutions of the United States» («Ста­тус російської та інших словʼян­ських і східноєвропейських мов у на­вчальних закладах США», Нью-Йорк, 1948). Ви­ступав проти по­ширеної концепції та практики ідентифікува­н­ня славістики з русистикою. Засн. і ред. «Bulle­tin of the American Association of Tea­chers of Slavic and East European Languages» (1943–48), де опублікував низку статей про славістику у США зі згадками про брак україно­знав. студій і числен­ні пові­домле­н­ня від­носно України та її історії, зокрема в 3-му т. (1953) — замітку про най­давніші англ. джерела про Укра­їну, згадку про Б. Хмельницького, укр. козаків та зб. «Украинские народные песни» М. Максимовича (1834). Під час президентства К. Ал­ліан. коледж отримав фінанс. дотації на славіст. студії від Рокфел­лерів. фундації, що уможливило під­готовку до друку солід. «Українсько-англійського словника» («Ukrainian-English Dic­tionary»; на 95 тис. слів і 35 тис. ідіом; укладачі К. та Г. Андрусишини, Я. Кретт; Саскатун, 1955). К. зробив чималий внесок у популяризацію укр. літ-ри, культу­ри й історії в англомов. світі, зокре­ма ст. «The wooden churches in Ruthenia» («Деревʼяні церкви Закарпа­т­тя») // «Art and Archeolo­gy», 1933, vol. 34; «The cultural emergence of Sub-Carpathian Ru­thenia» («Культурне пробудже­н­ня Закарпа­т­тя») // «Books Abroad», 1935, vol. 9; оглядом «Української Загальної Енциклопедії» для «Books Abroad» (1936, vol. 5); крит. рец. на книгу з історії Укра­їни «The Ukraine» В. Ал­лена (Кем­бридж, 1941), написану необʼєк­тивно, зокрема щодо доби козацтва («A review of W. E. D. Al­lenʼs History of Ukraine» // «The Ukrainian Weekly», 1941, April 11th). У ж. «The Ukrainian Quarterly» 1951 вміщено рец. К. на книгу Д. Дал­ліна «The New Soviet Em­pire» («Нова радянська імперія», Нью-Гейвен, 1951). 22 листопада 1935 К. ви­ступив у Колумбій. університеті з лекцією «A Brief Survey of Ukrai­nian Literature» («Стислий огляд української літератури»; вид. — New York, 1936) на зборах, організов. Укр. клубом, зробивши істор. огляд роз­витку укр. культури, подавши осн. інформацію про найчільніші по­статі укр. літ-ри (роз­повідь су­проводжував урив­ками з їхніх творів у пере­кладі дружини). У доповіді К. звернув увагу на емоц. насиченість укр. лексики, зокрема на слово «туга», якому не зміг зна­йти рівно­знач­ного в англ. мові. У грудні 1969 в Укр. ін­ституті Америки (Нью-Йорк) у циклі доповід­ей ім. І. Франка, ор­ганізов. УККА, К. говорив про «нову золоту добу України», роз­­думуючи над роз­витком україно­знав. студій у США й Канаді (опубл. у ж. «The Ukrainian Quar­terly», 1970, № 9). У перекл. К. ви­дано поему польс. поета-романтика А. Мальчевського «Ma­ria» — «Maria. A tale of Ukraine» («Марія. Українська повість», Шенектед, 1935), в якій опоетизовано природу Поді­л­ля й Во­лині.

Завантажити статтю