Буштедт Петро Петрович
БУШТЕ́ДТ Петро Петрович (1902, м. Ніжин, нині Черніг. обл. — 1955) — вчений у галузі електрозварювання. Син П. Буштедта. Доктор технічних наук (1936), член-кореспондент АН УРСР (1939). Працював електромонтером і слюсарем у мех. майстернях. Закін. Київ. політех. інститут (1930). Під час навч. працював у Центр. н.-д. секторі Нар. комісаріату шляхів сполучення, в Київ. мостовому бюро; електрозварюв. лаб. при ВУАН (від 1934 — Інститут електрозварювання АН УРСР): від 1930 — н. с, від 1932 — старший науковий співробітник, від 1938 — заступник директора; за сумісн. від 1937 — професор кафедри зварювання Київ. індустр. інституту. Працював над створенням устаткування й матеріалів для автомат. зварювання, досліджував технологію зварювання. 1930–31 розробив вібрац. машину для випробовування вузлів зварних конструкцій; віброграф, засн. на електромагніт. принципі. 1932 винайшов оригін. конструкцію апарата для автоматич. дугового зварювання. Від 1933 розробляв технологію виготовлення електродів, прилад для запису процесу плавлення електрод. дроту. Провадив дослідж. зварювал. дуги. міцності зварних конструкцій. Під час нім. окупації виїхав за кордон. Працював у фірмах Австрії та Швейцарії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Автоматизація зварення. Дугове зварення. X., 1932; Праці в галузі електрозварної апаратури. K., 1934; Автомат для дугового зварювання. K., 1935; Технологія автоматичного дугового зварювання (металічним електродом). K., 1936; Автоматичне зварювання стрижневими електродами великого діаметра з якісним покриттям. K., 1938; Автоматическая сварочная головка. K., 1941.
Завантажити статтю
Людина 