Баграмян Іван Христофорович
БАГРАМЯ́Н Іван Христофорович (20. 11(02. 12). 1897, с. Чардахли, нині Шамхор. р-ну, Азербайджан — 24. 09. 1982, Москва) — військовий діяч. Маршал Рад. Союзу (1955). Герой Радянського Союзу (1944). Державні нагороди СРСР та зарубіж. країн. Учасник 1-ї та 2-ї світ. воєн, бойових дій 1918– 20. Брав участь у встановленні рад. влади на Закавказзі. Закін. курси вдосконалення керів. складу (1931), Військ. академії ім. М. Фрунзе (1934) та Генштабу (1938). В армії від 1920: командир ескадрону, кавалерій. полку Вірмен. стрілец. дивізії (1923–31). У 1934–36 — нач. штабу, кавалерій. дивізії у Київ. особл. військ. окрузі, ст. викл. Військ. академії Генштабу (1938–40); нач. операт. відділів штабів армії та Київ. особл. військ. округу. Від поч. 2-ї світової війни — нач. операт. відділу — заступник нач. штабу Пд.-Зх. фронту. Брав участь в організації й виконанні Київ. захис. операції, у плануванні та проведенні контрнаступів під Ростовом, Єльцем. Від кін. 1941 — нач. штабу Пд.-Зх. фронту, потім штабу військ Пд.-Зх. напрямку. Від липня 1942 — командир 16-ї армії Зх. фронту (перейм. на 11-у гвардійську). Від липня 1943 — командувач 1-го Прибалтій. фронту, від лютого 1945 — командувач 3-го Білорус. фронту. Керував наступами на стратег. напрямах, зокрема під Жиздрою (березень 1943), на Орловському; проривом захисту і форсуванням р. Зх. Двіна забезпечив успіх Білорус. операції 1944. Керував проривом до узбережжя Балтій. моря й оточенням 30-ти дивізій групи армій «Північ» (жовтень 1944), брав участь у виконанні Сх.-Прус. операції (січень–квітень 1945). У 1945– 54 — командувач Прибалтій. військ. округу, гол. інспектор МО СРСР (1954–55), заст. міністра оборони (1955–56, 1958– 68), нач. Військ. академії Генштабу (1956–58), ген. інспектор МО СРСР (1968–82). Автор кн. «Город-воин на Днепре» (Москва, 1965), «Так начиналась война» (К., 1971; укр. перекл.– «Фронтовими дорогами», К., 1971), «На пути к великой победе» (Москва, 1975).
Рекомендована література
- Мержанов М. Солдат, генерал, маршал. Об И. Х. Баграмяне. Москва, 1974.
Завантажити статтю
Людина 
