КОСО́ВСЬКИЙ Яків Петрович (псевд.: Діброва, І. Немирич; 09. 12. 1899, с. Чернихів, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. — 11. 04. 1975, Торонто) — культурно-громадсь­­кий діяч, письмен­ник, етно­граф. Навч. у Терноп. укр. гімназії (1911–14), на вчител. курсах (1939). Від 1917 — у Легіоні УСС. Засн. і бібліотекар читальні товариства «Просвіта» (1939–41). Учителював. Во­­лодів нім., англ., польс., грец., лат. мовами. За­ймався просвіт.-культур. діяльністю, засн. ко­оператив, спортивне товариство «Луг» (згодом — «Сокіл»), хор і драм. гурток, організовував ви­стави, концерти. Спів­засн. т-в «Просві­­та», «Рідна школа», «Сільський господар». 1944 емігрував до Австрії. Від 1950 — у Канаді. Автор соц.-побут. пʼєс, ви­даних у Тернополі, Львові, Коломиї та Жовкві (пере­важно накладом видавництва «Подільська театральна бібліотека»), зокрема «Заклятий Яр» (1929), «Для ближніх» (1932; пере­кладено білорус. мовою; Вільно, 1933), «Ой три шляхи широкії» (1936); істор. драми «Довбуш» (1933); алегор. сцени «Сон у діброві» (1936); драм. творів реліг. спрямува­н­ня «На манівцях» (1937), «Від помсти богів» (1939); про нац.-визв. зма­­га­н­ня «Стрілецька слава», «Все для Батьківщини» (обидва — 1938), «Під Крутами перли впали» (1939), «Пропасть» (1943), «Чар-зілля» (1946), «Марко Ски­­талець» (1950), «Лялька під ялин­­кою» (1955), «Ресторан біля пар­­ку» (1956); ілюстров. істор.-етногр. нарису «Село Чернихів» (Т., 1937); оповідань «У тихих горах» (1947), «Ганя» (1974); нарису «По­­дільські лірники та жебраки» (зб. «Шляхами Золотого Поділ­­ля», Філадельфія, 1970, т. 2); спогадів «Під Бородянкою», «За Плавучою Великою» (обидва — 1931), «Із днів неві­домого завт­­ра» (1973).