ДАЙЦ Йосиф Абрамович (04(16). 08. 1897, м. Генічеськ, нині Херсон. обл. — 29. 12. 1954, Харків) — графік і педагог. Член АРМУ (1929–32), СХУ (1938). Закін. Харків. худож. ін­ститут (1929; викл. О. Маренков, І. Падалка, М. Шаронов). Працював у ньому від 1935: викл., від 1947 — проф. Учасник респ., всесоюз. та між­нар. мистецьких ви­ставок від 1927. Персон. — у Харкові (1969). Осн. роботи — у галузях книжк. і станк. графіки. Спів­працював із видавництвами Києва, Харкова, Одеси. Віртуозно володів графіч. техніками, акваре­л­лю, рисунком — живописним, штриховим, академічним, імітува­н­ням гравюри. Для книжк. графіки Д. 1920-х рр. характерний лаконізм образ. мови. У 1930-і рр. звертався до сюжет. ілюстрацій, які роз­кривають динаміку подій та характери героїв у дещо екс­пресив. манері. У 1940–50-і рр. за­ймався оформле­н­ням книжок (пере­важно для дітей), використовуючи принципи станковізму і вітчизн. традиції кін. 19 — поч. 20 ст. Твори по­значені досконалим рисунком, тонким нюансува­н­ням штриха. Низку плакатів, порт­ретів присвяч. праці шахтарів Караґанди, де він керував графіч. майстернею, був худож. ред. укр. видавництв. Роботи зберігаються в НХМ, Харків., Дні­проп., Одес. та Полтав. ХМ, Казах. картин. галереї (Алмати). Серед учнів — Л. Андрієвський, А. Базилевич, С. Гонтар, Ф. Коган, Б. Свердлов, С. Письмен­ний, В. Ярошенко.