Базник Михайло Якович

Визначення і загальна характеристика

БАЗНИ́К Михайло Якович (03. 06. 1889, с. Целіїв, нині Гусятин. р-ну Терноп. обл. — 05. 10. 1976, Київ) — педагог. Батько Ярослави, дід Володимира Погребен­ників. Закін. учител. семінарію у м. Заліщики (1912). Учителював. Під час 1-ї світової війни — командир сотні скоро­стрілів австр. армії. 1919 брав участь у боях армії ЗУНР за визволе­н­ня Житомира. Від 20-х рр. друкував метод. та публіцист. стат­ті в освітян. часописах, зокрема «Дещо про педологію» // «Учительське слово», 1922, № 10–11; «Кіно на услугах шкільного вихова­н­ня» // «Шлях на­вча­н­ня і вихова­н­ня», 1927, № 5; «Нові модерні шляхи сучасного вихова­н­ня і на­вча­н­ня» // Там само, № 6–8; «Самодіа­гноз учителя» // Там само, 1928, № 1; «Педологія — основа вихова­н­ня і на­вча­н­ня» // Там само, № 4–5; «Кершен-штайнерівське ро­зумі­н­ня творчої школи» // Там само, № 12; «Народна школа і вибір зва­н­ня» // Там само, 1930, № 1–4; «Вибір зва­н­ня» // «Українська школа», Краків, 1942, № 5–6.

Літ.: Пелипейко І. Михайло Базник: Учитель, що випереджав педагогіку // Освітян. вісник. 1998, 30 квіт.

Я. М. Погребен­ник

Завантажити статтю