Байков Микола Аполлонович
БАЙКО́В Микола Аполлонович (17(29). 11. 1872, Київ — 06. 03. 1958, Брізбен, Австралія) — письменник, натураліст. Закін. Київ. кадет. корпус, Тифліс. піхотне юнкер. училище (1892). Служив у Маньчжурії. За завданням АН проводив дослідження краю, результати яких лягли в основу підготовленої ним книги нарисів і оповідань. Під час 1-ї світової війни воював у Галичині, був поранений. Під час воєн. дій 1918–20 був у Добровол. армії, у Новоросійську захворів тифом. 1920 емігрував. Жив у Єгипті, Африці, Індії, у країнах пд.-сх. Азії. Від 1925 жив у Харбіні (Китай), виступав із наук. статтями й нотатками натураліста, зокрема про життя маньчжур. тигрів («Маньчжурский тигр», «Изюбрь и изюбреводство», обидві книги — 1925; «Корень жизни», 1926; «Медведи Дальнего Востока», 1928), а також зі спогадами про події воєн. дій 1918–20. Повість «Великий Ван» (1936) принесла йому світ. славу. Був особливо популяр. у Японії, де на поч. 40-х рр. заговорили навіть про «бум Байкова». Тема багатьох оповідань — несподіванки люд. долі й «окаянное время», поезія стійкості в боротьбі за існування. Під час 2-ї світової війни переїхав до Австралії. Всі названі твори Б. опубліковані в Харбіні.
Додаткові відомості
- Основні твори
- В дебрях Маньчжурии. 1934; По белу свету. 1937; Тайга шумит. Б. р. (усі — Харбін); Черный капитан. Брисбен, 1959.
- Основні праці
- Лесной массив Восточной Маньчжурии // Вест. Маньчжурии. 1933. № 16.
Рекомендована література
- Сайками Токие. Писатель маньчжурской тайги Байков // Сэкай. 1962. № 2;
- Жернаков В. Н. Николай Аполлонович Байков. Мельбурн, 1968;
- Канэмицу Сэцу. По следам Байкова // Иван. 1987. № 9;
- Ким Рехо. Байков // Литература русского зарубежья 1920–1940. Москва, 1999. Вып. 2;
- Липшиц.
Завантажити статтю
Людина 
