Косоруков Олександр Олександрович

КОСОРУ́КОВ Олександр Олександрович (Косоруков Александр Алексан­­дрович; 29. 11. 1931, с. Дубров­­ка Рязан. обл., РФ) — російсь­­кий літературознавець, перекла­­дач. Кандидат філологічних наук Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1953). Відтоді працював рефе­­рентом-перекладачем Всесоюз. товариства культур. зв’язків за кордоном; від 1958 — відп. секр. Товариства рад.-чехословац. дружби; від 1962 — інспектор Держ. комітету РМ СРСР з культур. зв’язків із зарубіж. країнами; від 1967 — го­­лова Іноз. комісії СП СРСР; від 1985 — завідувач відділу ред. ж. «Ино­­странная литература»; від 1989 — старший науковий співробітник Інституту світ. літ-ри РАН (усі — Москва). Автор ст. «За­гадочная очевидность» // «Ок­тя­­брь», 1984, № 7; «Над словами “Слова...”: Текст и контекст “Сло­­ва о полку Игореве”. Заметки переводчика» // «Дружба наро­­дов», 1985, № 2; «“По былям се­­го времени...”: [К 800-летию “Слова о полку Игореве”]» // «Москва», 1985, № 12; есе «Видеть деревья за лесом» // Там само, 1987, № 2. Його переклад «Слова о полку Игореве» вміщено у ж. «Октябрь» (1985, № 8) та зб. «Храбрые русичи: “Слово о полку Игореве”. Воинские повести. Былины. Исторические песни Древней Руси» (Москва, 1986). Опубліковані у журналах коментарі зібрано у книзі-есе «Гений без имени: [К 800-летию “Слова о полку Игореве”]» (Москва, 1986). Досліджуючи поему, К. виділив символи, засн. на міфології та реал. образах; два типи князів (об’єднувачі та «буй­­ні»). Перекладає з болгар., чес., давньорус., старослов’ян. мов.

Завантажити статтю