Бейлін Ісак Григорович
Визначення і загальна характеристика
БЕ́ЙЛІН Ісак Григорович (27. 04(09. 05). 1883, м. Прилуки, нині Черніг. обл.– 09. 03. 1965, Москва) — біолог. Доктор біол. н. Закін. Казан. університет (1913). Працював на Воронез. губ. станції захисту рослин (1915–21); кер. фітопатол. відділу Воронез. обл. с.-г. дослід. станції (1921–30); у Моск. ботан. саду (1941–45); від 1947 — в Лаб. еволюц. екології АН СРСР. Брав участь в експедиціях у Караґандин. обл., на Кавказ, у Крим, в Україну, на Закарпаття. Працював в Інституті лісу АН СРСР. Один з основоположників вітчизн. епіфітотіології — науки про закони виникнення, поширення й затухання хвороб рослин, їх попередження та засоби боротьби з ними.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Новая форма переноспоровых на цветах Scutellaria gabriculata L. // Защита растений. 1924. № 1; Заразиха и меры борьбы с ней. Воронеж, 1930; Болезни масличных культур // Болезни и вредители масличных культур. Москва, 1939.