Бекетов Микола Миколайович

БЕКЕ́ТОВ Микола Миколайович (31. 12. 1826(12. 01. 1827), с-ще Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензен. обл., РФ — 30. 11(13. 12). 1911, С.-Петербург) — хімік, один із засновників фізичної хімії. Брат Андрія, батько Олексія Бекетових. Доктор хімічних наук (1865), академік Імператор. АН (1886). Ломоносовська премія Імператор. АН (1880). Навч. у С.-Петербур. (1844–46), Казан. (1846–48) університетах. Працював у Мед.-хірург. академії під керівництвом видатного рос. хіміка, академік М. Зініна. У 1853–55 — асистент кафедри хімії й технології С.-Петербур. університету; 1855–65 — екстраординар., 1865–86 — ординар. проф. Харків. університету, в якому започаткував курс фіз. хімії (вперше у світі), 1864 організував відділ. фіз.-хім. наук на фіз.-мат. ф-ті. Видав курс «Физико-химия. Лекции Н. Н. Бекетова, профессора Императорского Харьковского университета» (Х., 1886). Від 1886 працював у хім. лаб. Імператор. АН (С.-Петербург) і викладав на Вищих жін. курсах. З ім’ям Б. пов’язане становлення фіз. хімії як науки в Росії та в Україні. Більшість робіт Б. в галузі фіз. хімії присвяч. проблемі хім. спорідненості, питанням зв’язку між будовою та властивостями реагентів, впливу зовн. умов на перебіг реакцій. У доктор. дис. (1865) «Исследования над явлениями вытеснения одних элементов другими» Б. встановив вплив концентрацій реагентів на напрям реакцій, фактично сформулював закон хім. дії мас раніше за К. Ґульдберґа та П. Вааґе. Встановив ряд активності металів (1865). Організував термохім. лабораторії, де разом з учнями визначив теплоти утворення оксидів та хлоридів лужних металів, уперше одержав (1870) безводні оксиди лужних металів. Розробив способи одержання металічних рубідію та цезію, пром. виробництва алюмінію, заклав основи алюмо- та магнієтермії. Запропонував використовувати гіпс для одержання сірки (1854). Першим досліджував Березівські мінеральні води (1864). Б. був організатором Харків. публіч. б-ки (нині бібліотека ім. Короленка), Товариства дослідних наук при Харків. університеті з фіз.-хім. (головою якої був до 1886) та мед. секціями, Товариства поширення писемності в народі і Товариства допомоги студентам. Неодноразово обирався президентом Рос. фіз.-хім. товариства (1889–90, 1896–97, 1900, 1902, 1903, 1911).

Рекомендована література

1. Тридцатилетний юбилей ученой деятельности профессора химии в Харьковском университете Николая Николаевича Бекетова (Речи, телеграммы и приветствия). Х., 1885;
   Google Scholar Internet
2. Н. Н. Бекетов // В память 50-летия ученой деятельности Н. Н. Бекетова: Сб. Х., 1904;
   Google Scholar Internet
3. Сборник памяти Н. Н. Бекетова. С.-Петербург, 1913;
   Google Scholar Internet
4. Хотинский Е. С. Академик Н. Н. Бекетов. Х., 1950;
   Google Scholar Internet
5. Измайлов Н. А. Руководство по физической химии Н. Н. Бекетова // Мат. по истории отечеств. химии. Москва, 1948;
   Google Scholar Internet
6. Беляев А. И. Николай Николаевич Бекетов — выдающийся русский физико-химик и металлург (1827–1911). Москва, 1953;
   Google Scholar Internet
7. Турченко Я. И. Николай Николаевич Бекетов. Москва, 1954;
   Google Scholar Internet
8. Измайлов Н. А. Работы академика Н. Н. Бекетова в области физической химии и его курс «физико-химии» // Избр. произведения по физ. химии. Х., 1955;
   Google Scholar Internet
9. Андрусев М. М., Андрусева Е. М. Н. Н. Бекетов, Н. А. Меншуткин. Москва, 1977;
   Google Scholar Internet
10. Лебедь В. И., Мчедлов-Петросян Н. О. Николай Николаевич Бекетов (к 175-летию со дня рождения и 90-летию со дня смерти) // Вісн. Харків. університету. 2001. Вип. 7.
    Google Scholar Internet

Завантажити статтю