Бекетов Микола Миколайович

БЕКЕ́ТОВ Микола Микола­йович (31. 12. 1826(12. 01. 1827), с-ще Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензен. обл., РФ — 30. 11(13. 12). 1911, С.-Петербург) — хімік, один із засновників фізичної хімії. Брат Андрія, батько Олексія Бекетових. Доктор хімічних наук (1865), академік Імператор. АН (1886). Ломоносовська премія Імператор. АН (1880). Навч. у С.-Петербур. (1844–46), Казан. (1846–48) університетах. Працював у Мед.-хірург. академії під керівництвом видатного рос. хіміка, академік М. Зініна. У 1853–55 — асистент кафедри хімії й технології С.-Петербур. університету; 1855–65 — екс­траординар., 1865–86 — ординар. проф. Харків. університету, в якому започаткував курс фіз. хімії (вперше у світі), 1864 організував від­діл. фіз.-хім. наук на фіз.-мат. ф-ті. Видав курс «Физико-химия. Лекции Н. Н. Бекетова, профес­сора Императорского Харьковского университета» (Х., 1886). Від 1886 працював у хім. лаб. Імператор. АН (С.-Петербург) і викладав на Вищих жін. курсах. З імʼям Б. повʼязане становле­н­ня фіз. хімії як науки в Росії та в Україні. Більшість робіт Б. в галузі фіз. хімії присвяч. про­блемі хім. спорідненості, пита­н­ням звʼязку між будовою та властивостями ре­агентів, впливу зовн. умов на пере­біг реакцій. У доктор. дис. (1865) «Ис­следования над явлениями вытеснения одних элементов другими» Б. встановив вплив концентрацій ре­агентів на напрям реакцій, фактично сформулював закон хім. дії мас раніше за К. Ґульдберґа та П. Вааґе. Встановив ряд активності металів (1865). Організував термохім. лабораторії, де разом з учнями ви­значив теплоти утворе­н­ня оксидів та хлоридів лужних металів, уперше одержав (1870) без­водні оксиди лужних металів. Роз­робив способи одержа­н­ня металічних рубідію та цезію, пром. виробництва алюмінію, заклав основи алюмо- та магнієтермії. За­пропонував використовувати гіпс для одержа­н­ня сірки (1854). Першим досліджував Березівські мінеральні води (1864). Б. був організатором Харків. публіч. б-ки (нині бібліотека ім. Короленка), Товариства дослідних наук при Харків. університеті з фіз.-хім. (головою якої був до 1886) та мед. секціями, Товариства пошире­н­ня писемності в народі і Товариства допомоги студентам. Неодноразово обирався президентом Рос. фіз.-хім. товариства (1889–90, 1896–97, 1900, 1902, 1903, 1911).

Пр.: Ис­следования над явлениями вытеснения одних элементов другими. Х., 1865; Записки по неорганической химии. 2-е изд. Х., 1875; Динамическая сторона химических явлений. Х., 1886; Основные начала термохимии: 4 лекции. Москва, 1890; К во­просу о взаимном вытеснении галоидов // Журн. Рус. физ.-хим. об-ва. 1881. Т. 13, № 44; О получении метал­лического рубидия и о теплоте его окисления и гидратации // Там само. 1888. Т. 20, № 363; О вос­становлении магнием окисей лития, натрия, калия, рубидия и цезия // Там само. 1890. Т. 22, № 364; Об одной из вероятных причин возра­стания молекулярной электро­проводности по мере разжижения соляных ра­створов // Там само. 1894. Т. 26, № 65; О значении атомных и молекулярных объемов жидких и твердых тел // Тр. Об-ва физ.-хим. наук при Харьков. університете. Х., 1894; Речи химика (1862– 1903). С.-Петербург, 1908.

Літ.: Тридцатилетний юбилей ученой деятельности профес­сора химии в Харьковском университете Николая Николаевича Бекетова (Речи, теле­грам­мы и приветствия). Х., 1885; Н. Н. Бекетов // В память 50-летия ученой деятельности Н. Н. Бекетова: Сб. Х., 1904; Сборник памяти Н. Н. Бекетова. С.-Петербург, 1913; Хотинский Е. С. Академик Н. Н. Бекетов. Х., 1950; Измайлов Н. А. Руководство по физической химии Н. Н. Бекетова // Мат. по истории отечеств. химии. Москва, 1948; Беляев А. И. Николай Николаевич Бекетов — выдающийся рус­ский физико-химик и метал­лург (1827–1911). Москва, 1953; Турченко Я. И. Николай Николаевич Бекетов. Москва, 1954; Измайлов Н. А. Работы академика Н. Н. Бекетова в области физической химии и его курс «физико-химии» // Избр. прои­зведения по физ. химии. Х., 1955; Андрусев М. М., Андрусева Е. М. Н. Н. Бекетов, Н. А. Меншуткин. Москва, 1977; Лебедь В. И., Мчедлов-Петросян Н. О. Николай Николаевич Бекетов (к 175-летию со дня рождения и 90-летию со дня смерти) // Вісн. Харків. університету. 2001. Вип. 7.

В. І. Лебідь

Завантажити статтю