Бекетов Андрій Миколайович

БЕКЕ́ТОВ Андрій Микола­йович (26. 11 (08. 12). 1825, с-ще Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензен. обл., РФ — 01(14). 07. 1902, м. Шахматово, нині Моск. обл., РФ) — ботанік, громадський діяч. Доктор (1858), професор (1863). Член-кореспондент Імператор. АН (1891), почес. чл. Імператор. АН (1895). Брат М. Бекетова, дід О. Блока. Закін. Казан. університет (1849). У 1850–55 — учитель природо­знавства в Тбіліс. гімназії, викл. Харків. (1859– 60) і С.-Петербур. (1860–97, одночасно 1876–83 — ректор) університетів. Один із засн. С.-Петербур. товариства природо­знавців (1886) і 1-го рос. наук. ботан. ж. «Ботанические записки» (1886). За рік до появи «On the origin of species by Means of Natural selection» Ч. Дарвіна («Походже­н­ня видів шляхом природного добору», 1859) висловив низку ідей про механізми еволюції живих організмів. Активно пропагував уче­н­ня Ч. Дарвіна. Засн. рос. школи ботаніків-гео­графів, один із засн. екс­перим. морфології рослин. Серед його слухачів були В. Вернадський, К. Тимірязєв, Д. Івановський, В. Комаров, А. Краснов, Й. Баранецький, Г. Танфільєв. Автор під­ручників для вищої школи («Курс ботаники для университетских слушателей», т. 1, 1862–64; т. 2, 1871; «Учебник ботаники», 1880–83; «Гео­графия растений», 1896) та наук.-популяр. книг для нар. чита­н­ня («Беседы о земле и тварях, на ней живущих», в 2-х кн., изд. 8-е, 1903; «Из жизни природы и людей», 1870). Його книга «Об Екатеринославской флоре» (1886) — перша узагальнена праця про рослин­ність укр. степів (описано понад 1 тис. видів рослин). Усі на­звані праці ви­дані в С.-Петербурзі. 1862–63 як чл. Навч. комітету Міністерства нар. освіти брав участь у реформі гімназ. освіти в Росії, ви­ступав за введе­н­ня в про­граму г-зій курсу природо­знавства, сприяв роз­по­всюджен­ню в рос. школі індуктив. методу викла­да­н­ня. Учасник руху за організацію вищої освіти жінок у Росії, роз­вивав ідею жін. університету, втілену на С.-Петербур. вищих жін. (Бестужевських) курсах, кер. яких був від 1878.

Завантажити статтю