БЕЛЕЛЮ́БСЬКИЙ Микола Апол­лонович (01(13). 03. 1845, Харків — 04. 08. 1922, Петро­град, нині С.-Петербург) — інженер-мостобудівник. Племін­ник В. Ікон­никова. Дійсний член Рос. Імператор. АМ (1895). Почес. д-р інж. н. у Німеч­чині. Закін. С.-Петербур. ін­ститут інж. шляхів сполуче­н­ня (1867), де від­тоді й працював: викл., від 1873 — проф., від 1874 — зав. мех. лаб. Один із засн. та викл. Жін. політех. курсів, викл. С.-Петербур. гірн. ін­ституту, Ін­ституту цивіл. інженерів. Від 1874 — секр. Товариства на­да­н­ня допомоги студентам. Серед перших робіт — заміна деревʼяних мостів залізними на Микол. залізниці (1869–81). У 1905 обраний дир. Ін­ституту інж. шляхів сполуче­н­ня, але від посади від­мовився. Від 1912 — президент Між­нар. товариства з роз­робки методів ви­пробува­н­ня вʼяжучих речовин, металів та ін. матеріалів. Організатор бюро у складі мех. лаб. при Ін­ституті інж. шляхів сполуче­н­ня та засн. ж. «Цемент, его производство и применение». Від 1902 — проф. Київ. політех. ін­ституту. Від 1918 жив і працював у Парижі. Вина­йшов і впровадив у будівництво вільні поперечні балки та ферми з ромбіч. решітками, одним із перших ви­вчав властивості залізобетон. кон­струкцій і роз­робив тех. умови для їх проектува­н­ня й викона­н­ня залізобетон. робіт. Велику увагу приділяв естетиці унікал. інж. споруд, що стали символами нової архітектури. Заклав основи для широкого за­стосува­н­ня типових прогон­них кон­струкцій мостів (1884). За проектами Б. споруджено низку мостів оригінал. кон­струкцій (понад 100 проектів, заг. довжина мостів — понад 17 км; через Каму, Оку, Неву, Амударʼю, Іртиш, Білу, Уфу, Волхов, Неман, Селенгу), серед них: дво­ярусний металевий міст через Дні­про в Катеринославі (нині Дні­пропетровськ, 1883–84) завдовжки 1,25 км; металевий міст через р. Інгулець (1884), що мав прогон 94,5 м, який було пере­крито напів­параболіч. фермою з дворозкісною решіткою; дво­прогон­ний металевий міст через Русанівську протоку в Києві (1904–06; викори­стано двошарнірні арки з затяжкою і прогоном 101 м; спів­авт. інж. М. Кривошеїн). Консультував проект залізобетон. маяка зав­вишки 39 м у Миколаєві (1903, автори О. Баришников і М. Пʼятницький). Під керівництвом Б. роз­роблено тех. умови ви­пробува­н­ня цементів та ін. буд. матеріалів.