Белтовський Юліан
БЕЛТО́ВСЬКИЙ Юліан (1852, м. Нови-Тарґ, нині Польща — 17. 07. 1926, Львів) — скульптор. Закін. Львів. худож.-пром. школу. Навч. у худож. центрах Зх. Європи. Від 1895 працював у Львові, очолював скульптурну майстерню в Худож.-пром. школі. Роботи виконував у бароковому й модерн. стилях. Брав участь у пластич. оформленні споруд: скульптура Полігімнії на гол. фасаді міського театру (1899), погруддя арх. Ю. Захарієвича в ніші сходової клітки Львів. політех. школи (1910), фриз із горельєфами на філії Австро-угор. банку на розі вулиць Листопадового Чину, № 8 і Браєрівська (нині Б. Лепкого, 1912–13), скульптурні алегорії мистецтв на житл. будинку на вул. Крижова (нині Генерала Чупринки, № 60, 1911), барельєфи для житл. будинку на вул. А. Міцкевича, № 10 (1912), надгробок М. Максименка на Янів. кладовищі (кін. 19 ст.). Автор пам’ятників І. Іссаковичу у Вірмен. церкві (1904) і на Личаків. кладовищі (1905); творів станк. скульптури — статуеток, медальйонів («Портрет З. Горголевського», 1900; «Львівський вокзал», 1905). Виконав архіт. проект санаторію у Ворохті Івано-Фр. обл. (1901).