БЕНУА́ Олександр Микола­йович (Бенуа Александр Николаевич; 21. 04(03. 05). 1870, С.-Петербург — 09. 02. 1960, Париж) — російський художник, мистецтво­знавець, театральний діяч, мемуарист. Брат Л. Бенуа. Вільний слухач С.-Петербур. АМ (1887–88), навч. на юрид. факультеті С.-Петербур. університету (1890–94). У 1890–1914 часто від­відував Німеч­чину, Італію, Францію. Організатор рос. секції мюнхен. Сецесіону (1896), один із засн. та ідеологів мист. обʼ­єдн. «Мир искус­ства» (1898) і журналу з однойм. на­звою. Від 1900 й до кінця життя працював у рос. і європ. театрах. Опублікував понад 700 худож.-критич. статей. Був най­ближчим спів­роб. С. Дягилєва, одним із організаторів «Рос. сезонів». У роботах Б. глибоке зна­н­ня культури й побуту різних епох, тонке від­чу­т­тя стилю і єд­ності всіх компонентів ви­стави (лібрето, музика, режисура, оформле­н­ня) по­єд­нувалося з поетичністю й «живописним» баче­н­ням цілого. Найвище досягне­н­ня Б. — оформле­н­ня балету «Петрушка» І. Стравинського (1911, балет­мейстер М. Фокін; Б. — спів­автор лібрето), в якому іронічно пере­осмислив побут миколаїв. епохи, рос. фольклор і нар. лубок в естет. межах рос. символіст. театру. 1918–26 був хранителем Держ. Ермітажу, чл. Комісії з охорони памʼяток мистецтва й старовини, художником і реж. Великого драм. театру в Ленін­граді. Від 1926 жив у Франції. Виконав іл. до творів О. Пушкіна «Медный всадник» (вид. 1903, 1922; стали одним із найбільших досягнень рос. книжк. графіки і вплинули на сприйня­т­тя пушкін. текс­ту в 20 ст.) та «Пиковая дама» (вид. 1899, 1911, 1917); писав картини, зокрема порт­рети діячів рос. культури К. Сомова, В. Сєрова, М. Добужинського, С. Дягилєва, Б. Анісфельда, С. Прокофʼєва, І. Стравинського та ін. Оформлював ви­стави в опер. театрах «Ґранд-Опера», «Ла Скала», «Опера комік», «Ковент-Ґарден» та ін. театрах Європи й Америки. Серед по­становок — «Псіхея» (1935) на музику С. Франка, «Лускунчик» (1938; 1957) і «Лебедине озеро» (1945) П. Чайковського, «Раймонда» (1946) О. Глазунова, «Зачарований млин» (1949) на музику Ф. Шуберта та ін. Твори Б. пред­ставлені в ХМ України. У дослідже­н­нях з історії образотвор. мистецтва звертався до творчості укр. художників К. Трутовського, В. Орловського, С. Світославського, Д. Бурлюка та ін. Під­тримував творчі стосунки із В. Замирайлом, Г. Нарбутом, С. Яремичем. Опублікував у київ. ж. «Искус­ство и печатное дело» (1910, № 2–3) ста­т­тю «За­дание графики».