Бенуа Олександр Миколайович

БЕНУА́ Олександр Миколайович (Бенуа Александр Николаевич; 21. 04(03. 05). 1870, С.-Петербург — 09. 02. 1960, Париж) — російський художник, мистецтвознавець, театральний діяч, мемуарист. Брат Л. Бенуа. Вільний слухач С.-Петербур. АМ (1887–88), навч. на юрид. факультеті С.-Петербур. університету (1890–94). У 1890–1914 часто відвідував Німеччину, Італію, Францію. Організатор рос. секції мюнхен. Сецесіону (1896), один із засн. та ідеологів мист. об’єдн. «Мир искусства» (1898) і журналу з однойм. назвою. Від 1900 й до кінця життя працював у рос. і європ. театрах. Опублікував понад 700 худож.-критич. статей. Був найближчим співроб. С. Дягилєва, одним із організаторів «Рос. сезонів». У роботах Б. глибоке знання культури й побуту різних епох, тонке відчуття стилю і єдності всіх компонентів вистави (лібрето, музика, режисура, оформлення) поєднувалося з поетичністю й «живописним» баченням цілого. Найвище досягнення Б. — оформлення балету «Петрушка» І. Стравинського (1911, балетмейстер М. Фокін; Б. — співавтор лібрето), в якому іронічно переосмислив побут миколаїв. епохи, рос. фольклор і нар. лубок в естет. межах рос. символіст. театру. 1918–26 був хранителем Держ. Ермітажу, чл. Комісії з охорони пам’яток мистецтва й старовини, художником і реж. Великого драм. театру в Ленінграді. Від 1926 жив у Франції. Виконав іл. до творів О. Пушкіна «Медный всадник» (вид. 1903, 1922; стали одним із найбільших досягнень рос. книжк. графіки і вплинули на сприйняття пушкін. тексту в 20 ст.) та «Пиковая дама» (вид. 1899, 1911, 1917); писав картини, зокрема портрети діячів рос. культури К. Сомова, В. Сєрова, М. Добужинського, С. Дягилєва, Б. Анісфельда, С. Прокоф’єва, І. Стравинського та ін. Оформлював вистави в опер. театрах «Ґранд-Опера», «Ла Скала», «Опера комік», «Ковент-Ґарден» та ін. театрах Європи й Америки. Серед постановок — «Псіхея» (1935) на музику С. Франка, «Лускунчик» (1938; 1957) і «Лебедине озеро» (1945) П. Чайковського, «Раймонда» (1946) О. Глазунова, «Зачарований млин» (1949) на музику Ф. Шуберта та ін. Твори Б. представлені в ХМ України. У дослідженнях з історії образотвор. мистецтва звертався до творчості укр. художників К. Трутовського, В. Орловського, С. Світославського, Д. Бурлюка та ін. Підтримував творчі стосунки із В. Замирайлом, Г. Нарбутом, С. Яремичем. Опублікував у київ. ж. «Искусство и печатное дело» (1910, № 2–3) статтю «Задание графики».

Рекомендована література

1. Эрнст С. Александр Бенуа. Петроград, 1921;
   Google Scholar Internet
2. Эткинд М. Александр Николаевич Бенуа. Ленинград; Москва, 1965;
   Google Scholar Internet
3. Осьмакова Н. И. Бенуа Александр Николаевич // Русские писатели 1800–1917: Биогр. слов. Москва, 1989;
   Google Scholar Internet
4. Кулаков В. А. Бенуа Александр Николаевич // Русский балет. Москва, 1997.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю