Костанді Киріак Костянтинович
КОСТА́НДІ Киріак Костянтинович (03(15). 10. 1852, с. Дофінівка, нині у складі Одеси – 31. 10. 1921, Одеса) – живописець і педагог. Член Товариства передвижників (1897). Закін. Одес. рисув. школу (1874; викл. Л. Іоріні, Ф. Мальман), АМ у С.-Петербурзі (1882; викл. М. Клодт, П. Чистяков; від 1907 – її академік). 1885–1921 – викладач Одес. худож. училища. 1887 побував у країнах Зх. Європи. Співзасн. (1890) та голова (1902–21) Товариства пд.-рос. художників (1922–29 існувало як Художнє товариство ім. К.). Від 1916 – директор Міського музею витонч. мистецтв в Одесі. Створював пейзажі, портрети, жанр. картини, у яких відображено «розпад» великих епіч. сцен на ліричні етюди; осн. мотиви – вечори й заходи сонця. Учасник худож. виставок від 1884. Персон. – посмертні в Одесі (1924, 1941, 1952, 1996, 2002), Києві (1941, 1977). Окремі роботи зберігаються в Одес. ХМ, НХМ, ДТГ (Москва), ДРМ (С.-Петербург). Серед учнів – І. Бродський, П. Волокидін, П. Нілус, Т. Фраєрман, О. Шовкуненко. На честь К. в Одесі названо вулицю й три провулки.
Тв.: «У хворого товариша» (1884), «В люди» (1885), «Старенькі» (1891), «Рання весна» (1892; 1915), «Пізні сутінки (Жінка з коровою)» (1893), «Тихий вечір» (1896), «Сутінки» (1897), «М. Князєва» (1898), «На терасі» (1899), «Квітучий бузок», «Бузок» (обидва – 1902), «Автопортрет на пленері» (1903), «Сонячний день. Відпочинок» (1906), «З пташиного польоту» (1907), «Син Павло», «Синя хмаринка» (обидва – 1908), «Галки» (1915), «Пастушок» (1918), «Вечір», «Скрипаль» (обидва – 1919).
Літ.: Афанасьєв В. К. К. Костанді: Нарис про життя і творчість. К., 1955; Шистер А. Кирияк Константинович Костанди. Ленинград, 1975; Кириак Константинович Костанди (художник и человек). Воспоминания об отце сына Михаила Кириаковича Костанди. О., 2002; Кириак Костанди и художники-греки в Одессе. Конец ХІХ – начало ХХ века. О., 2002; Носенко А. Природа як гармонізуючий чинник у формуванні духовної особистості К. Костанді // Укр. АМ: Досліди та наук.-метод. пр. К., 2005. Вип. 12; Верховецька М. Товариство ім. К. К. Костанді та Одеса в 1920-х роках // ОМ. 2006. № 2; Носенко А. Киріак Костанді. Драматургія протиставлень // Там само. 2009. № 1.
М. О. Луговий
Основні твори
«У хворого товариша» (1884), «В люди» (1885), «Старенькі» (1891), «Рання весна» (1892; 1915), «Пізні сутінки (Жінка з коровою)» (1893), «Тихий вечір» (1896), «Сутінки» (1897), «М. Князєва» (1898), «На терасі» (1899), «Квітучий бузок», «Бузок» (обидва – 1902), «Автопортрет на пленері» (1903), «Сонячний день. Відпочинок» (1906), «З пташиного польоту» (1907), «Син Павло», «Синя хмаринка» (обидва – 1908), «Галки» (1915), «Пастушок» (1918), «Вечір», «Скрипаль» (обидва – 1919).
Рекомендована література
- Афанасьєв В. К. К. Костанді: Нарис про життя і творчість. К., 1955;
- Шистер А. Кирияк Константинович Костанди. Ленинград, 1975;
- Кириак Константинович Костанди (художник и человек). Воспоминания об отце сына Михаила Кириаковича Костанди. О., 2002;
- Кириак Костанди и художники-греки в Одессе. Конец ХІХ – начало ХХ века. О., 2002;
- Носенко А. Природа як гармонізуючий чинник у формуванні духовної особистості К. Костанді // Укр. АМ: Досліди та наук.-метод. пр. К., 2005. Вип. 12;
- Верховецька М. Товариство ім. К. К. Костанді та Одеса в 1920-х роках // ОМ. 2006. № 2;
- Носенко А. Киріак Костанді. Драматургія протиставлень // Там само. 2009. № 1.