Косташ Валентина Архипівна
КОСТА́Ш Валентина Архипівна (06. 12. 1946, м. Омськ, РФ) – актриса, співачка (сопрано), бандуристка. Заслужений артист України (2009). Закін. Респ. студію з підготовки актор. кадрів при Держ. капелі бандуристів УРСР (Київ, 1968; викл. А. Омельченко). Відтоді – на творчій роботі. 1973–75 – хористка Держ. укр. нар. хору ім. Г. Верьовки (Київ); 1976–77 – керівник ансамблю бандуристів Будинку культури ім. А. Жданова (Запоріжжя); від 1977 – солістка-вокалістка Запоріз. укр. муз.-драм. театру ім. В. Магара. Володіє голосом широкого діапазону яскравого барвистого тембру. Створює образи, для яких характерні особлива жіночність, витонченість, аристократизм. К. властиві тонка самоіронія, уміння підібрати відповідну голосову характеристику, особливо для комед. персонажа.
Ролі: Уляна («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Явдокія Пилипівна («Дамських справ майстер» за М. Старицьким), Цариця («Ніч, чарівна ніч» за М. Гоголем), Параска («Ой, сусідко!» Г. Аронова), Даша («Зоряний час» Г. Плоткіна), Донна Анна, Лаура («Моцарт і Сальєрі» за О. Пушкіним), Елла Делей («Тітка Чарлея» за Б. Томасом), Пруденсія («Дім Бернарди Альби» Ф. Ґарсіа Лорки), Сільва, Цецилія, Теодора, Мадам Арно («Королева чардашу», «Принцеса цирку», «Фіалка Монмартра» І. Кальмана).
Партії: Іоланта, Марта, Тетяна («Іоланта», «Євгеній Онєгін» П. Чайковського).
Літ.: Соловйова Г. Не судилося? // Запоріз. правда. 1989, 17 лют.; Вичуга А. Счастье в полете звука // Верже. 2004, 1 июля.
Н. М. Ігнатьєва
Основні ролі
Уляна («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Наталка («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Явдокія Пилипівна («Дамських справ майстер» за М. Старицьким), Цариця («Ніч, чарівна ніч» за М. Гоголем), Параска («Ой, сусідко!» Г. Аронова), Даша («Зоряний час» Г. Плоткіна), Донна Анна, Лаура («Моцарт і Сальєрі» за О. Пушкіним), Елла Делей («Тітка Чарлея» за Б. Томасом), Пруденсія («Дім Бернарди Альби» Ф. Ґарсіа Лорки), Сільва, Цецилія, Теодора, Мадам Арно («Королева чардашу», «Принцеса цирку», «Фіалка Монмартра» І. Кальмана).
Основні партії
Іоланта, Марта, Тетяна («Іоланта», «Євгеній Онєгін» П. Чайковського).
Рекомендована література
- Соловйова Г. Не судилося? // Запоріз. правда. 1989, 17 лют.;
- Вичуга А. Счастье в полете звука // Верже. 2004, 1 июля.