Бережницький Богдан Теофілович
Визначення і загальна характеристика
БЕРЕЖНИ́ЦЬКИЙ Богдан Теофілович (15. 08. 1887, м. Самбір, нині Львів. обл. — 30. 12. 1965, Відень) — віолончеліст. Навч. у Львів. консерваторії, у Ляйпцизі в проф. Ю. Кленґеля. Від 1913 — в оркестрі О. Недбала (Відень), від 1918 — у Львів. опер. театрі. 1919–24 — проф. Вищого муз. інституту (Львів). Від 1928 — концертмейстер у віденській «Фольксопері»; чл. квартету Г. Ґоттесмана (Відень). Гастролював із В. Барвінським (партія фортепіано) Галичиною (1923), виступав у Львові (1924–29), Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську (усі — 1929), містах Австрії та Німеччини. В репертуарі — твори В. Барвінського («Мала сюїта», «Варіації на українську народну пісню», «Ноктюрн», «Колискова», «Мелодія», «Думка», «Соната»), О. Глазунова («Іспанська серенада», «Пісня Менестреля»), Д. Бортнянського («Рондо»), В. Косенка («Соната»), А. Гнатишина («Думка», «Гумореска», «Канцона», «Коляда», «Колискова»), а також Л. Боккеріні, П. Локателлі, Б. Бреваля, Й.-С. Баха, А. Страдаля, Л. ван Бетговена, М. Реґера, Ґ. Форе, Д. Поппера, Е. Лало, К. Сен-Санса, П. Чайковського, С. Борткевича, Ю. Кленґеля, Е. Ґранадоса.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
