Березова Рудка
БЕРЕ́ЗОВА РУ́ДКА — село Пирятинського району Полтавської області. Знаходиться на правому березі р. Перевод (притока Удаю), за 31 км від райцентру та за 13 км від залізнич. ст. Грабарівка. Центр Березоворуд. сільради, якій підпорядковані села Вечірки, Крячківка, Мар’їнське. Площа 3,5 км2. Насел. 1400 осіб (2001), переважно українці, проживають також росіяни, вірмени. Тер. сучас. Б. Р. була заселена ще з часів палеоліту. Виявлені поселення епохи бронзи та черняхів. культури. Перша писемна згадка про поселення як маєтність гетьмана Лівобереж. України І. Скоропадського датована 1717. Село належало до першої Пирятин. сотні Лубен. полку. Від 1752 — власність ген. бунчужного Запороз. війська Й. Закревського, 1787 — його сина. 1859 у Б. Р. було 175 дворів, церква, 6 невеликих кустар. заводів. 1900 — 288 дворів, 1910 — 330 дворів; діяли винокур. завод, паровий млин. За адм.-територ. поділом 1923 Б. Р. — центр Березоворуд. р-ну, спочатку у складі Прилуц., пізніше — Лубен. округу. З ліквідацією округів і укрупненням р-нів село відійшло до Пирятин. р-ну Харків., від 1937 — Полтав. обл. 1924 в селі організовано 3 артілі. Згодом їх стало 13, 1929 вони об’єдналися у КСП «Всесвіт». Багато мешканців Б. Р. загинуло під час голодомору 1932–33. Під час нім. окупації (вересень 1941 — вересень 1943) до Німеччини вивезено 166 осіб, на фронтах загинуло 167 односельців. 1973 на базі місц. колгоспу й с.-г. технікуму, засн. у поміщиц. садибі 1929, утвор. радгосп-технікум, від 2001 — Березоворуд. аграр. технікум. 1980 створ. водосховище (пл. вод. дзеркала 113 га), що використовується для розведення риби, водоплав. птиці, госп. потреб; поряд обладнано зону відпочинку. В селі — заг.-осв. шк., амбулаторія, Будинок культури, хор. колектив якого має звання «народний», 2 б-ки, Березоворудський історико-краєзнавчий музей; кінноспортивна шк., 2 спортзали, 2 стадіони. Проводяться змагання з кінного спорту з участю аматорів з різних областей країни. Архіт. пам’ятка — колиш. маєток поміщиків Закревських (18 ст.). Неподалік села є кілька курган. груп та курган-могильник 12–13 ст. Б. Р. кілька разів у 1843, 1845–46 відвідував Т. Шевченко, що засвідчує мемор. дошка (встановлена 1961 на фасаді поміщиц. маєтку). Т. Шевченко намалював портрети П. Закревського та його дружини. Зберігся закладений у 18 ст. Березоворудський парк (нині пам’ятка садово-парк. мистецтва держ. значення). У селі Крячківка народився етнограф Ф. Вовк, у Б. Р. — поет-пісняр Д. Луценко. Створено мемор. кімнату, встановлено пам’ятну дошку з барельєфом поета. Щороку на Співочому полі Б. Р. проводиться луценків. пісенно-мистец. свято «Осіннє золото» з участю митців Києва, Полтави, Черкас, місц. аматорів сцени (від 2001 засн. літ.-мист. премію ім. Д. Луценка «Осіннє золото»). Один із розділів експозиції сільс. музею присвяч. уродженцю Б. Р. — Героєві Рад. Союзу С. Мирводі. Уродженцем с. Вечірки є Герой Радянського Союзу Ф. Сербин.
Фотоілюстрації
