Вовк Федір Кіндратович

Визначення і загальна характеристика

ВОВК Федір Кіндратович (Волков; псевд. і крипт.: Кондратович, Лупулеску, Сірко, Яструбець: Вчік, С-о, Th. V., LBC, Новостроенко, Хв. В. та ін.; 05(17). 03. 1847, с. Крячківка, нині Пирятин. р-ну Полтав. обл. — 29. 06. 1918, м. Жлобин Гомел. пов., нині Білорусь) — етно­граф, антрополог, археолог, педагог. Дядько Ю. Вовка. Член НТШ (1899), голова Етногр. комісії (від 1906). Доктор Сорбон­ни, Канн. і С.-Петербур. університетів. Член Париз. антропол. товариства, Праз. наук. товариства, Укр. наук. товариства у Києві (1908). Орден Почес. легіону (1916). Велика золота медаль ім. П. Семенова-Тян-Шанського Рос. геогр. товариства (1917). Між­нар. премії Годара (1901) за антропологічні і Кана (1912) за археол. дослідже­н­ня. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1871), навч. в Антропол. школі при Сорбонн. університеті (1887). Працював 1874–76 пом. ревізора губ. секр. у канцелярії Київ. контрол. палати, 1875–76 разом із В. Антоновичем брав участь у роботі археол. екс­педиції у Київ. та Волин. губ. Пд.-Зх. від­діл. Рос. геогр. товариства. Від 1917 — завідувач кафедри гео­графії та етно­графії Університету св. Володимира. Читав лекції з порівнял. антропології та етно­графії словʼян. народів. Роз­робив про­граму збира­н­ня етногр. матеріалів. Один з організаторів проведе­н­ня 1-го пере­пису населе­н­ня Києва, 3-го Археол. зʼ­їзду. Актив. діяч київ. «Громади», упорядник перших томів її зі­брань. Влаштував укр. друкарню у Відні, опублікував заборонені цар. цензурою вірші і мист. твори Т. Шевченка, здійснив ви­да­н­ня «Кобзаря». Емігрував через пере­слідува­н­ня з боку уряду за діяльність у київ. «Громаді». Від 1887 — у Парижі. 1900 брав активну участь у влаштуван­ні археол. від­ділу Всесвіт. ви­ставки в Парижі. 1901–05 викладав у від­критій в Парижі Рос. вищій школі сусп. наук соматичну антропологію, до­істор. археологію та етно­графію. 1905 захистив доктор. дис. «Скелетні видо­зміни ступнів у приматів і в людських расах». 1907 читав лекції у С.-Петербур. університеті на каф. гео­графії та етно­графії анатоміч. антропології, до­істор. археології та порівнял. етно­графії. Один із фундаторів часописів «Матеріали до українсько-руської етнології» та «Етно­графічний збірник». Уперше здійснив дослідж. України в аспекті істор.-етногр. ра­йонува­н­ня. Зібрав знач. етногр. матеріал про обряди та звичаї різних народів Землі. Ви­вчав укр. населе­н­ня Галичини, Буковини, Угорщини і Сербії в істор., антропол. і етногр. від­ноше­н­нях. Автор описів екс­позицій та фондів україністики Львів. музею НТШ та ін. Зі­брана В. колекція у С.-Петербур. музеї налічує бл. 3000 од. Серед учнів — О. Алешо, М. Біляшівський, В. Гнатюк, З. Кузеля, І. Раковський, С. Руденко.

Пр.: Від­мітні риси пів­ден­норуської орнаментики. 1873; Список растений с народными на­званиями и этно­графическими примечаниями // Зап. Юго-Зап. отделения Рус. геогр. об-ва. 1873. Т. 1; Задунайская Сѣчь // КС. 1883. Т. 5; Свадбарскитѣ обреды на славянскитѣ народы // Сб. за народны умотворения, наука и княжнина. София, 1890–94; Rites et usages nuptiaux en Ukraine // LʼAnthropologie. Paris, 1891. T. 2; 1892. Т. 3; Палеолитическая стоянка в с. Мезине Черниговской губ. // Ежегодник рус. антропол. об-ва. С.-Петербург, 1913. Т. 4; Этно­графические особен­ности украинского народа // Укр. народ в его прошлом и настоящем. Петро­град, 1916. Т. 2; Вироби перед­мікенського типу в неолітичних становищах на Україні. К., 1928; Студії з української етно­графії та антропології. Прага, 1928; К., 1995.

Літ.: Кузеля З. Памяти Хведора Вовка. Зальцведель, 1918; Наулко В., Франко О. Етно­графічна та народо­зна­вча спадщина Ф. К. Вовка // Зб. на пошану Я. Дашкевича. Л.; К.; Нью-Йорк, 1996; Федір Кіндратович Вовк (1847–1918). Дослідже­н­ня. Спогади. Біо­графія: До 150-ліття з дня народж. вченого. Нью-Йорк, 1997; Франко О. Федір Вовк — вчений і громадський діяч. К., 2000; Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Минуле й сьогоде­н­ня (1834–2004 рр.). К., 2004.

В. І. Наулко

Завантажити статтю