Костенко Веніамін Павлович
КОСТЕ́НКО Веніамін Павлович (07. 03. 1903, Харків — 25. 01. 1969, там само) — архітектор, художник. Член СА УРСР (1935; у 1943–45 — голова правління Архіт. фонду Харків. відділ.). Закін. Харків. худож. інститут (1929). Від 1924 працював співавтором-архітектором у Харкові в Міськкомунгоспі, Укрцивілбуді та ін. установах. Під час нім.-фашист. окупації 1941–43 мешкав у Харкові. 1944–52 — зав. архіт. майстерні Харків. відділ. Держ. спец. проект. інституту № 4; 1952–63 — архітектор Харків. філії інституту «Діпромісто», НДІ тваринництва, інституту «Діпробудіндустрія». Водночас викладав 1930–31 у Харків. буд. інституті, від 1946 — у Харків. буд. технікумі. Автор низки праць у фахових виданнях. 1931 у складі автор. колективу (в системі інституту «Харківголпроект») брав участь у міжнар. конкурсі на проект Театру масової дії (1-а премія). Серед реаліз. проектів — відновлення та внутр. оздоблення театру «Березіль» на вул. Римарська, № 12 (1929–30), інтер’єр Палацу піонерів (1930), відновлення та реконструкція міськради на площі Рад. України (нині Конституції, № 7; 1943–45), житл. будинок на вул. Сумська, № 114 (1947), обком КПУ (нині облдержадміністрація, вул. Сумська, № 64; 1951–52), гол. корпус НДІ тваринництва на тер. радгоспу «Українка» (1957–64) у Харкові, Сталін. раднаргосп (нині Донецьк; 1955–56), інтер’єри станцій метро «Б-ка ім. Леніна» та «Красні ворота» (1934–35), павільйони «Україна» і «Сибір» на Всесоюз. с.-г. виставці (1937) у Москві, житл. будинки с-ща трактор. заводу в Мінську (1946).