БЕСЄ́ДІНА-НЕВЗО́РОВА Віра Павлівна (09(21). 08. 1894, м. Юрʼєв, нині Тарту, Естонія — 06. 03. 1971, Харків) — мово­знавець, славіст. Доктор філологічних наук (1965), професор (1967). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Закінчила Вищі жіночі курси у Юрʼєві (1914), під час на­вча­н­ня викладала російську мову в школі. На­вчалася на Вищих жіночих курсах при Харківському університеті (1914–1918) і працювала викладачем російської мови на під­готовчих курсах у Харківській консерваторії. У 1918–1920 викладала російську мову в гімназії для дітей робітників Харківського паровозобудівного заводу. У 1920–1921 на­вчалася на Тимчасових педагогічних курсах, викладала російську мову в Академії теоретичних знань; 1924–1925 — студентка факультету професійної освіти, аспірантка мово­знавчої науково-дослідної кафедри Харківського ІНО; від 1925 — науково-педагогічний спів­робітник цієї кафедри; від 1930 — викладач Харківського педагогічного ін­ституту професійної освіти (виник на базі ІНО); 1933–1971 — викладач, доцент (від 1935), професор (від 1967) Харківського університету. Основні праці Б.-Н. присвячені пита­н­ням фонетики й граматики словʼянських мов. Фундаментальною є ста­т­тя «До історії складних форм майбутнього часу в українській мові» («Пита­н­ня історичного роз­витку української мови: Пр. Між­вузів. наук. конф., що від­булася у Харкові 15–20 грудня 1959, присвяч. 5-му Між­нар. зʼ­їздові славістів», Х., 1962), в якій історія форми ходитиму роз­глядається у звʼязку із загальнословʼянською мовною про­блематикою. Пита­н­ня ролі порядку слів у роз­витку граматичної будови словʼянських мов Б.-Н. роз­глядала у ста­т­тях «Порядок слов и его место в грам­матическом строе славянских языков» («Учені записки Харківського університету», Х., 1956, т. 70), «Роль порядка слов в развитии грам­матического строя славянских языков» («Філологічний збірник: Укр. комітет славістів», К., 1958) та ін.