Бестселер

Визначення і загальна характеристика

БЕСТСЕ́ЛЕР (англ. bestseller, від best — кращий і sell — продаватися) — книжка, яка за конкретний період часу (тиждень, місяць, сезон, рік) має резонанс у суспільстві, а відтак і значний успіх у покупців і читачів. Одна з осн. ознак Б. — фінансова успішність видання, що забезпечує комерц. успіх його видавцям. У суспільствах із розвиненою інформ. структурою (США, Японії, країнах Європи) Б. стають переважно нові твори популяр. літ-ри (видання котрих часто супроводжується кіноверсією), біографії відомих політ. діячів, акторів і співаків. Інколи Б. стають виклади наук. гіпотез, які, не маючи достатніх наук. аргументів, аби бути визнаними за доведений наук. факт, відповідають внутр. прагненню населення бачити в собі визначну чесноту, або ж сконструйовані на основі якоїсь із актуал. фобій. Така апеляція до внутр. інстинктів дає змогу за актив. підтримки ЗМІ «розкрутити» книжку, яка на певний (переважно нетривалий) проміжок часу стає предметом розмов для представників усіх верств суспільства. Б. не обов’язково має бути книга, що має безсумнівну художню вартість і витримує іспит часом. Здебільшого явище Б. пов’язане з поняттям «мода», і як тільки мода на того чи ін. автора минає, Б. назавжди зникає з книжк. горизонту, і в кращому випадку його автор згадується у підручниках з історії літ-ри як істор. факт. У той же час наявність у літ-рах Б. свідчить про розвиненість книговидав. галузі, і навпаки.

У країнах з менш розвиненою інформ. інфраструктурою Б. можуть бути твори як класич. літ-ри (в СРСР в умовних списках Б. були «Три мушкетери» А. Дюма-батька), так і резонансні публікації книжок, наклади яких штучно стримувалися (укр. прикладом такого Б. слід визнати істор. роман у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай», К., 1989). Парадоксал. чином у неринковій тоталітар. рад. Україні були свої Б., які забезпечували знач. фінанс. успіх видавцям. З-поміж укр. письменників найбільш продаваними були пригодниц. роман Ю. Дольд-Михайлика «І один у полі воїн» та істор. романи П. Загребельного (особливо «Роксолана» і «Диво»), які розходилися в сотнях тисяч примірників. Під час літ. буму 2-ї пол. 1980-х рр. — поч. 1990-х рр. у бідній на ресурси державі часто доводилося штучно стримувати книжк. наклади, які швидко щезали з крамниць, а поміж списків найпопуляр. книжок були наук.-популярні видання про замовчуване минуле України і злодіяння рад. режиму. Від серед. 1990-х рр. укр. книгодрукування опинилося в тривалій і, здавалося, безнадійній кризі, під час якої серед. наклад книжки впав до 1– 3 тис. прим. Однак, навіть за цих часів, була книжка — Ю. Канигіна «Шлях аріїв. Україна в духовній історії людства»,– яка перевищила нац. рекорди по темпах продажів, незважаючи на скепсис фахівців щодо її наук. вартості. В останні роки змінити ситуацію на краще намагаються організатори реклам. всеукр. рейтинг. акції «Книжка року», які від 2000 почали визначати «Український бестселер» у кількох номінаціях, сподіваючись у такий спосіб підняти престиж укр. книги, а відтак — і її наклади. Певного прогресу в справі зростання книжк. накладів досягнуто, але не настільки, щоб на початку 3-го тисячоліття говорити про укр. Б. як факт укр. книговидання. Дехто з сучас. критиків вважає, що поняттям «Б.» в істор. перспективі можна користуватися й для означення сталого інтересу покупців до тієї чи ін. книжки (автора), які хоча й не мають ажіотаж. попиту, але постійно продаються. За такого підходу безперечно найбільшими укр. Б. слід визнати «Кобзар» Т. Шевченка та Біблію, що за сумар. накладами на порядок перевищують будь-які «найрозкрученіші» видання, що користуються шаленим попитом лише протягом короткого часу.

Нині в Україні стають звичними рейтингові визначення «кращих книг року» тощо (їх проводять г. «Книжник-ревю», ж. «Слово і час» та ін.), але через занепад книгодрукування і книготоргівлі наклади «лауреатів читацьких симпатій» залишаються невисокими.

Завантажити статтю