Бетліємський Фелікс Ярославович
БЕТЛІЄ́МСЬКИЙ Фелікс Ярославович (26. 01. 1954, с. Мала Радогощ Ізяслав. р-ну Хмельн. обл.) — скульптор. Чоловік Л. Бетліємської. Член НСХУ (1988). Закінчив Харківське художнє училище (1979; викл. Р. Литвинова). 1979–88 працював скульптором Харківського обласного худож.-оформлюв. комбінату і Харківської скульптурної фабрики. Персон. виставки у Харкові (1992, 1994–95) та Києві (1993). Учасник всесоюз. та міжнар. симпозіумів з дерева, каменю, бронзової мініатюри (від 1987). Твори зберігаються у фондах НСХУ, ХМ Харкова, Ізмаїла, Вінниці. Його образи — це і символ, і тонкий психологічний начерк, і естетично ідеальний предмет. У рівномірному наростанні обʼємів, вишуканості гнучкого контуру, стриманості жесту розкриваються різні грані індивідуального розуміння культури форми.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Стара», «Співаючи» (обидва — 1988), «Ангел, який блукає» (1989), «Самотність» (1990), «Король і королева», «Японка» (обидва — 1991), «Каїн і Авель», «Старі», «Дівчина, яка сидить» (усі — 1992), «Янголи та хижий птах», «Повернення блудного сина», «Дівчина на стільці» (усі — 1993), «Борці» (1994), «Портрет Вольтера», «Мандрівники», «Ті, які танцюють», «Туркиня», «Кора» (усі — 1995), «Самсон і Даліла» (1996), «Сальвадор Далі» (1997), «Голова кулана» (1998).
Фотоілюстрації
Людина 