БІЙ НА ГОРІ́ ЛО́ПАТА — бій між військами УПА та двома німецькими й однією угорською дивізіями. Від­бувся 8 липня 1944 на г. Лопата (на межі Долин. і Сколів. р-нів, від­повід­но Івано-Фр. та Львів. обл.). Став найбільшою пере­могою укр. пов­станців над гітлерівцями й зі­рвав їхні намага­н­ня разом зі своїми союзниками зупинити й знищити 3 сотні Чорноліс. куреня, які роз­горнутим фронтом шир. 10 км марширували з околиць Станіслава (нині Івано-Франківськ) на Зх. під командува­н­ням В. Андрусяка, а також місцеві від­діли УПА й Союзу карпат. вояків, що дис­локувалися на пн. схилах Карпат. Бої тривали десять днів, вирішальний від­бувся на г. Лисоня. Протягом усього дня пов­станці успішно від­бивали всі атаки ворога, що на­ступав з боку сіл Тисів і Поляниця (нині Долин. р-ну). Полк угор. військ намагався атакувати пов­стан. позиції від м. Сколе, але, об­стріляний з кулеметів і важких гр­анатометів, роз­бігся. Увечері пов­станці змусили й німців від­ступити. Особливо від­значилися сотні з куреня В. Андрусяка. В обороні пов­стан. позицій брала участь старшин. школа УПА «Олені» та місцеві від­діли само­оборони. У ворога здобуто значну кількість стрілецької зброї, ручних гранат, набоїв та ін. амуніції. Пов­стан. поет і публіцист М. Дяченко (Марко Боєслав) від­гукнувся на цю пере­могу поемою «Бій на Лопаті» («Слово і зброя: Антологія укр. поезії, присвяч. УПА і рев.-визв. боротьбі 1942– 67», Торонто, 1968). Ця гора, подібно до Маківки та Лисоні, стала місцем мас. паломництва українців зі всього світу. Оспівана вона і в пов­стан. піснях.