Біланюк Петро-Борис
БІЛАНЮ́К Петро-Борис (04. 08. 1932, м. Заліщики, нині Терноп. обл. — 08. 09. 1999, Торонто) — церковний діяч. Доктор богослов’я (1961), д-р філософії (1972). Дійсний член УВАН у Канаді (1980) та НТШ (1962). Золота медаль святих Петра і Павла (1966). У 1949 емігрував до Канади. Закін. Монреал. університет (1955), понтифікац. студії в Римі (1965). Від 1962 — проф. богослов’я в Колегії св. Михаїла Торонт. університету. Від 1965 — наук. радник Центр. комітету захисту обряду, традицій і мови УГКЦ. Від 1973 — проф. церк. історії в УВУ в Мюнхені, від 1978 — проф.-гість богослов’я в Інституті Іоана ХХІІІ у Нью-Йорку. Автор низки праць з історії Укр. церкви. Ред. ж. «За рідну церкву» (1966–72). Неодноразово обирався чл. Управи, секр. (від липня 1994) НТШ. Член Канад. теол. товариства, Катол. теол. товариства Америки, Укр. генеалог. і геральд. товариства, Укр. катол. товариства Канади, Укр. істор. товариства. Один із кращих експертів реліг. думки Сходу Європи.
Додаткові відомості
- Основні праці
- De magisterio ordinario Summi Pontificis. Toronto, 1966; Українська церква, її сучасне і майбутнє. Торонто; Чикаґо, 1966; П’ятий Лятиранський Собор (1512–1517) та Східні Церкви. Торонто, 1975; Studies in Eastern Christianity. Toronto; Munich, 1977–83. Vol. 1–3; The Apostolic Origin of the Ukrainian Church. Parma; 1988; Божа істина, краса і любов: Проповіді, доповіді і розвідки. Дрогобич, 1995.
Рекомендована література
- Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпеґ, 1986.
Завантажити статтю
2.jpg)
Людина 
