Костецький Платон Іванович

Визначення і загальна характеристика

КОСТЕ́ЦЬКИЙ Платон Іванович (псевд. і крипт.: Плятон, Василь Суській, Р. К.; 02. 07. 1832, с. Вʼяцковичі, нині Вербівка Самбір. р-ну Львів. обл. — 01. 05. 1908, Львів) — укра­­їнський письмен­ник і журналіст. Закін. нім. гімназію у м. Самбір (1848), навч. на правн. факультеті Львів. університету (1850–54). Ред. г. «Зоря галиць­ка» (1854–55), спів­роб. польс. пе­ріод. вид. у Львові, зокрема г. «Prze­­gląd Powszechny» (від 1858), «Gazeta Narodowa» (від 1862, 1885–90 — відп. ред.) і «Ruch Literacki» (від 1877). Писав укр. і польс. мовами. Наголошував на потребі польс.-укр. спів­праці у проти­стоян­ні рос. за­грозі. Ви­ступав проти галиц. москвофільства, стверджуючи, що повноцін­ні укр. література і нац. сві­домість можуть сформуватися упродовж тривалого часу на нар.-роз­мов. основі з орієнтацією на польс. зразки. У ст. «Uni­­wer­­sytet Lwowski» («Przegląd Pow­­szechny», 1861, ч. 2) вимагав за­­­провадже­н­ня навч. у Львів. університеті польс. мовою замість нім., через що за­знав судового пере­слідува­н­ня. Написав гімн «русинів польс. нації» «Nasza mołytwa» (1861), в якому, спираючись на християн. символіку, постулював істор. звʼязок Польщі, Русі та Литви. Полонофіл. тенденції по­значилися й у низці ін. його публікацій. Автор укр. віршів і поем на істор. теми, на­друк. латиницею у зб. «Poezje Platona Kosteckoho» (Lwów, 1862), романт. повісті «Пере­кинчик бусурманський» (1875), оповідань із життя лемків, статей на су­спільно-політ. і літ. теми. Від­значив вплив твор­­чості Т. Шевченка на роз­виток укр. сусп. і культур. руху в Галичині (ст. «Шевченко і Галицька Русь» // «Dodatek miesięczny Prze­­glądu Tygodniowego», 1886, № 1).

Літ.: Франко І. Стара Русь // Зі­бран­­ня творів: У 50 т. Т. 37. К., 1982.

Р. Ф. Кирчів

Завантажити статтю