Білик Гаврило Іванович
БІ́ЛИК Гаврило Іванович (25. 03 (07. 04). 1904, с. Богушкова Слобідка Золотоніс. пов. Полтав. губ., нині с. Чапаївка Золотоніс. р-ну Черкас. обл. — 09. 11. 1985, Київ) — геоботанік. Доктор біологічних наук (1965), професор (1967). Премія ім. М. Холодного АН УРСР (1973). Урядові нагороди СРСР. Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. ІНО (1931). Працював в Інституті ботаніки АН УРСР: ст. н. с., вчений секр. (1946–49), заст. дир. (1949–63), дир. (1963–68), одночасно зав. відділ. геоботаніки (1956–75), ст. н. с.-консультант (1975–80). Був ред. «Українського ботанічного журналу» (1972–76). Вивчав галофітну, степову та лучну рослинність України. Наукові дослідження у галузі геоботан. районування, картографування, ботан. географії, флористики та охорони рослин. світу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Солончакова рослинність приморської смуги УРСР. К., 1941; Рослинність <a class="my-tooltip" href="article-14610">Закарпатської області</a> УРСР. К., 1954 (співавтор); Рослинність Нижнього Придніпров’я. К., 1956; Рослинність засолених угідь лівобережжя середньої Наддніпрянщини // Геоботан. зб. Інституту ботаніки АН УРСР. К., 1957; Галофітна рослинність УРСР, її розвиток і реконструкція. К., 1963; Рослинність УРСР. Степи, кам’янисті відслонення, піски. К., 1973 (співавтор).
Рекомендована література
- Гаврило Іванович Білик (до 70-річчя від дня народження) // УБОЖ. 1974. Т. 31, № 2.
Завантажити статтю
Людина 
