Розмір шрифту

A

Закарпатська область

ЗАКАРПА́ТСЬКА О́БЛАСТЬ — область у пів­ден­но-західній частині України, у межах Українських Карпат (див. також Закарпаття). Утвор. у складі УРСР 22 січня 1946. Спочатку вона складалася з 13-ти округ, які 1953 були пере­творені на р-ни. У різні часи тер. З. о. мала назви Карпатська Русь, Угорська Русь, Подкарпатська Русь, Карпатська Україна, Закарпатська Україна, входила у сферу впливу могут. східнословʼян. держави — Київ. Русі, пере­бувала у межах кордонів Угорщини, Австрії, Австро-Угорщини, Чехо-Словач­чини. Площа 12,8 тис. км2 (2,1 % тер. України). Насел. 1254,6 тис. осіб (2001, складає 100,7 % до 1989): українців — 80,5 %, угорців — 12,1 %, румунів — 2,6 %, росіян — 2,5 %, циган — 1,1 %, словаків — 0,5 %, німців — 0,3 %. Загалом на тер. області проживають пред­ставники понад 100 національностей і народностей. Закарпа­т­тя серед регіонів України за чисельністю населе­н­ня знаходиться на 19 м. (2,6 %). Значне його збільше­н­ня спо­стерігалося у 1950–60-х рр., коли природ. приріст становив у середньому 13,6 тис. осіб. 1995 тут вперше зафіксовано зменше­н­ня чисельності насел. Лише 2008 народжуваність в області знову почала пере­вищувати смертність, у 2-му пів­річ­чі 2009 різниця складала 7 %. Пере­важна більшість закарпатців проживає у сільс. місцевості (62,9 %), 5-та частина — у 192-х насел. пунктах, які мають статус гірських. Густота 98,02 осіб на 1 км2. Адм. центр — Ужгород (115 568 осіб). У складі області — 5 міст обл. (Ужгород; Берегове, 26 050 осіб; Мукачеве, 81 637; Хуст, 28 559; Чоп, 8870) та 6 рай. (Виноградів, 25 383; Іршава, 9512; Перечин, 7020; Рахів, 14 969; Свалява, 16 983; Тячів, 9519) значе­н­ня, 13 р-нів (найбільший в області та Україні — Тячівський, 171 850, найменший в області — Воловецький, 25 336), 19 смт, 579 сільс. насел. пунктів. Протягом 1998–2008 на­дано статус сільс. насел. пунктів 8-ми смт (Колочава, Май­дан Між­гір. р-ну, Довге, Ільниця Іршав. р-ну, Турʼї Ремети Пере­чин. р-ну, Поляна Сваляв. р-ну, Нижні Ворота Воловец. р-ну та Бог­дан Рахів. р-ну), утвор. 31 сільс. раду та від­новлено раніше обʼ­єд­наних або ліквідованих 9 сільс. поселень. На тер. компакт. прожива­н­ня угорців (Берегів., Вино­градів., Мукачів. та Ужгород. р-ни) повернуто істор. назви 38-ми селам, проведено також уточне­н­ня назв 80-ти сільс. поселень. Статус істор. насел. місць мають Ужгород, Берегове, Вино­градів, Іршава, Мукачеве, Пере­чин, Рахів, Свалява, Тячів, Хуст, смт Буштине, Великий Березний, Вилок, Воловець, Королеве, Міжгірʼя, Солотвине, Тересва і Чинадійове. В Ужгороді — ген. консульства Угор. Респ. і Словац. Респ.

На Пн. З. о. межує з Львів. обл., на Пн. Сх. і Сх. — з Івано-Фр. обл., на Пд. проходить держ. кордон з Румунією (205,4 км), на Пд. Зх. — з Угорщиною (130  км), на Зх. — зі Словач­чиною (98,5 км), на Пн. Зх. — з Польщею (33,4 км). Між­нар. автомобіл. пункти пере­ходу: Ужгород, Малий Березний, Тиса, Лужанка, Вилок, Солотвине; автомобіл. пункти спрощеного пере­ходу: Дзвінкове, Косине; між­нар. залізничні пункти пере­ходу: Страж, Па­влове, пасажир. ст. Чоп, Дружба, Саловка, Ділове; між­нар. повітряний пункт пере­ходу — аеропорт Ужгород (пропускна здатність 1500 пасажирів на добу); між­нар. автомобіл. і залізнич. пункт пере­ходу — Дякове; залізнич. і пішохід. пункт спрощеного пере­ходу — Тересва; між­нар. пішохід. пункт пере­ходу — Сельменці; пішохід. пункт спрощеного пере­ходу — Хижа. Протяжність З. о. з Пн. на Пд. 80 км, з Зх. на Сх. — 184 км. Крайні точки: Пн. — 22° 35´ сх. д. та 49° 05´ пн. ш. (с. Стужиця Великоберезнян. р-ну, хребет Сх. Бе­скиди), Пд. — 24° 18´ сх. д. та 47° 53´ пн. ш. (Довгорун. мармур. копальня, за 6 км від с. Ділове Рахів. р-ну), Зх. — 22° 09´ сх. д. та 48° 27´ пн. ш. (за 1,5 км від с. Соломонове Ужгород. р-ну), Сх. — 24° 37´ сх. д. та 48° 04´ пн. ш. (г. Чорна Гора, за 12 км від с. Луг Рахів. р-ну). На тер. З. о. побл. с. Ділове Рахів. р-ну — геогр. центр Європи, побл. г. Кук у Сваляв. р-ні — геогр. центр Закарпа­т­тя.

У гео­структур. від­ношен­ні область знаходиться у межах пд.-зх. частини покривно-складчастої споруди Укр. Карпат і Закарп. прогину. Бл. 80 % її тер. за­ймають гірські хребти (витягнуті з Пн. Зх. на Пд. Сх.), між­гірні улоговини і долини. Карпати пере­важно виповнені складно дис­локованою осадоч. товщею флішу крейдово-палеоген. віку, Закарп. прогин — неоген. моласами. На їх межі у зоні глибин. Закарп. роз­лому ефузивні й інтрузивні породи складають Вулканіч. хребет. У долинах Тиси та Латориці — суціл. покрив з піщано-галеч. від­кладів, у гірській частині — пере­важно малопотужні елювіал.-делювіал. утворе­н­ня і алювіал. від­клади терас. У пн. і пн.-сх. частині З. о. — Вододіл. хребет з г. Пікуй, Ужоц. і Верец. пере­валами, на Пд. від нього — Полонин. хребет, роз­членований на полонини Боржава, Красна, Полонина-Руна, хребет Свидовець, східніше — хребет Чорногора з найвищою вершиною України — г. Говерла (2061 м над р. м.), Рахівські гори. Ґорґанами з г. Сивуля та Вишків. і Яблуниц. пере­валами проходить межа з Івано-Фр. обл. На Пд. Полонин. хребет від­ділений від Вулканіч. хребта Березне-Ліпшан. долиною (Пере­чин., Сваляв. і Кушниц. улоговини). На Пд. Зх. З. о. — Закарп. низовина (102–120 м над р. м.) з не­знач. похилом від гір до р. Тиса. У краї виявлено понад 360 родовищ і джерел цілющих природ. мінерал. вод. Тут роз­ві­дано понад 150 родовищ 30-ти видів корис. копалин. Енергет. ресурсами область забезпечена недо­статньо. Є невеликі поклади бурого вугі­л­ля (Горбків., Ільниц., Ужгород. родовища), значні запаси термал. під­зем. вод (побл. Ужгорода) та камʼяної солі (Солотвин. родовище), здійснюється також видобуток туфів, доломітів, перлітів, мінерал. фарб, бентоніт. глин, кольор. мармуриз. вапняків (Великокамʼянец., Довгорун., Прибуйське родовища), бариту, цеолітів, різноманіт. рудних корис. копалин: ртуті, алунітів, поліметал. руд (Біган., Берегів. родовища). На тер. області протікає 9429 річок і потоків (152 річки мають довж. понад 10 км кожна). Майже всі вони беруть початок у горах і протікають з Пн. Сх. на Пд. Зх. Річки належать до бас. Тиси (притока Дунаю), протяжність якої у межах області 240 км. Вона формується від зли­т­тя Білої і Чорної Тис: Тересва, Теребля, Ріка, Боржава (впадають у Тису на тер. З. о.), Латориця, Уж з притокою Турʼя. Пере­січна густота річк. сітки 1,7 км/км2, змінюється від 1,3 км/км2 на рівнині до 2,0 км/км2 у горах. Живле­н­ня дощове (40 %), снігове та ґрунтове. В області — 137 озер, в основному загат. і льодовик. походже­н­ня. Найбільше з них — Синевир (включене до пере­ліку «Сім чудес України»). Водні ресурси використовують для водопо­стача­н­ня, отрима­н­ня електро­енергії, гі­дромеліорації, рекреації, у рибному госп-ві. Клімат помірно континентальний. Тер. З. о. належить до 2-х агрокліматич. р-нів — Карпатського з вертикал. кліматич. зональністю та Закарпатського вологого теплого з мʼякою зимою. На низовині (зима коротка та мʼяка) пере­січна температура січня –2–3 °С, липня — +19–21 °С, у середньогір. частині (зима тривала холодна, літо коротке) — відпо-відно –5–9 °С (іноді –30 °С) та +9–13 °С. У горах спо­стерігається зниже­н­ня температури з висотою. Період з т-рою +10 °С становить 170–200 днів. Річна кількість опадів від 642 мм (Берегове) до 1411 мм (Усть-Чорна). У горах сніг лежить бл. 110 днів, на рівнині — 50 днів. У гірській частині від­буваються землетруси, сніг. лавини, у пд.-зх. р-нах — понад 40 днів на рік сильні зливи з грозами. Бувають ката­строфічні паводки та селі. Діють метео­станції в Ужгороді, Береговому, Великому Березному, Між­гірʼї, Нижніх Воротах, Нижньому Студеному, Рахові, Хусті. Ґрунти буроземні кислі та дерново-буроземні (58 %), буроземно-підзолисті (10 %), лучно-буроземні, дернові опідзолені (12 %), дерново-підзолисті та лучні. Ліси, які є найбільшим багатством краю, за­ймають понад 50 % тер., вони різноманітні за пород. складом, залежно від вертикал. поясності. На Закарп. низовині поширені грабово-дубові та дубові ліси, у перед­гірʼях і горах до вис. 700 м над р. м. — дубові, до вис. 1300 м над р. м. — букові, до вис. 1500–1550 м над р. м. — ялинові з домішками бука, ялиці, кедрової сосни. Довершують ландшафт субальпій. та альпій. луки — полонини, виповнені заростями гірської сосни, зеленовільховими та ялівцевими чагарниками, чорницевими пустищами, мохово-лишайник. і гірсько-лучними угрупова­н­нями. 18 % тер. З. о. за­ймають лучні угі­д­дя. Вегетац. період на низовині триває до 230, у перед­гірʼях — 210–230, у горах — 90–210 днів. У фауні — понад 70 видів ссавців, 280 — птахів, 10 — плазунів, 16 — земноводних, 60 — риб. Трапляються карпатський олень, кіт лісовий, снігова полівка, карпатська білка, альпійська бурозубка, великий під­ковоніс, гостровуха нічниця, триколірна нічниця, руда вечірниця, козуля, темний тхір, дятел сірий, сокіл-балобан, чубатий жайворонок, карпатський глухар, середньоєвропейський рябчик, трипалий дятел, альпійська горіхівка, альпійський тритон і карпатський тритон, плямиста саламандра, лісовий полоз, гадюка, з риб — струмкова форель, харіус, дунайський лосось, угорська мінога, товстолобик та білий амур. У З. о. — Карпатський біо­сферний заповід­ник (його екосистеми від­несені до найцін­ніших на Землі та від 1993 входять до між­нар. мережі біо­сфер. резерватів ЮНЕСКО, є одним з найбільших наук. і екол.-освіт. центрів регіону; серед від­окремлених масивів — Чорногірський, Марамороський, Свидовецький, Кузійський, Угольсько-Широколужанський, «Долина нарцисів»), нац. природні парки Синевир і Ужанський (складова частина єдиного у світі три­сторон. польс.-словац.-укр. Між­нар. біо­сфер. заповід­ника «Східні Карпати»), заказники Брадульський (ландшафт.), Росішний, Діброва (обидва — лісові), Чорна гора, Юлівська гора, Гладинський, Ґорґани і Тавпіширка, Кедринський, Керничний, Странзул, Задня, Кедрин (усі — ботан.), Річанський, Турʼє Полянський, Великодобронський, Потік Оса (усі — заг.-зоол.), Соколові скелі (орнітол.), Апшинецький (гідрол.), Зачарована долина (геол.), памʼятки природи Високий камінь (комплексна), Тепла яма, Довгий потік, Великий Яворець та Обнога, Атак (усі — ботан.), Голятин (ліс.), Чорне багно (гідрол.), Ботанічний сад Ужгородського університету, «Карпати» санаторію парк памʼятка садово-парк. мистецтва, нац. природ. парк «Зачарований край» (усі — заг.-держ. значе­н­ня), 1 ландшафт., 10 ліс., 19 ботан., 1 зоол., 1 орнітол., 5 іхтіол., 4 гідрол. заказники, 2 ліс., 7 ботан. заповід. ур­очищ, 40 ботан., 1 зоол., 25 гідрол., 37 геол. памʼяток природи, 2 дендрол. парки, 21 парк памʼятка садово-парк. мистецтва місц. значе­н­ня.

Госп.-пром. комплекс З. о. характеризується аграрно-індустр. спеціалізацією. Один із найважливіших пріоритетів її роз­витку — транскордон­не спів­робітництво та прикордон­на інфра­структура. Область спів­працює в екон. сфері з прикордон. регіонами сусід. країн, зокрема під­писано угоди з двома румун., двома словац. і однією угор. областями. Вона посідає одне з перших місць в Україні за часткою вкладених на кожного її жит. інвестицій. Серед гол. галузей промисловості — лісова, деревооб­робна та лісохімічна. Роз­винуті харч. і маш.-буд. Лісо­пром. під­приємства роз­таш. в усіх р-нах області (лісозаготівля пере­важно здійснюється на Сх.) та спеціалізуються на виготовлен­ні пиломатеріалів, меблів, мебл. заготовок, клеєної і струганої фанери, деревоструж. плит. Найбільші — у Сваляві, Хусті, Рахові, Ужгороді, Тересві, Мукачевому, Береговому. Серед лісохім. продукції (Свалява, Пере­чин, смт Великий Бичків Рахів. р-ну) — оцтова кислота, деревне вугі­л­ля, формалін, роз­чин­ники, карбамідні смоли тощо. Харч. галузь пред­ставлена під­приємствами з пере­робле­н­ня мʼяса (Ужгород, Вино­градів, Хуст, Берегове, Мукачеве), молока (Ужгород, Мукачеве, Рахів, Вино­градів, Берегове, Хуст), виробництва вина (під­приємства «Леанка», «Бобовище», «Котнар», «Айс­берг», «Скілур»), коньяку (орендне під­приємство «Ужгородський коньячний завод»), плодоконсерв. (Тячів, Тересва, Великий Березний, Вино­градів, Мукачеве) і олійно-жир. продукції, без­алкогол. напоїв, роз­ливу мінерал. вод, легка — з виготовле­н­ня швей. і трикотаж. виробів, білизни, пальт, курток, костюмів, взу­т­тя (Берегове, Вино­градів, Іршава, Пере­чин, Тячів, Чоп; ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика», ВАТ «“Мрія” Мукачівська трикотажна фабрика»), капелюхів (ТОВ «Хустська фабрика фетрових головних уборів»), штуч. хутра (ВАТ «Хутро», смт Ясіня Рахів. р-ну), маш.-буд. — приладів, металорізал. вер­статів, пресів, турбо­установок, арматури, абразивів. В Ужгороді, Мукачевому, Береговому, Хусті, Рахові, Сваляві працюють під­приємства з виробництва цегли, черепиці, залізобетон. кон­струкцій і деталей. В області пред­ставлені світ. лідери електрон. промисловості та сфери виробництва комплектуючих до автомобілів, лиж, мебл. і легкої промисловості. Упродовж січня–липня 2009 у З. о. виготовлено 11 314 т фрукт. і овочевих соків, нектарів, 5456 т консерв. овочів, фруктів, горіхів і грибів, 8034 т хлібобулоч. виробів, 176 т ковбас. виробів, 2047 т кондитер. виробів з цукру, шоколаду та ін. харч. продуктів з вмістом какао, 1250 тис. дал вина, 7400 тис. дал газованих натурал. мінерал. вод, 592 тис. м2 тканин, 625,8 тис. шт. постіл. білизни, 913,8 тис. шт. брюків і бриджів, 2597,5 тис. шт. спід. і верх. трикотажу, 35,7 тис. пар взу­т­тя, 4224 т миючих засобів, 5,6 млн шт. кераміч. невогнетрив. цегли, 39 128 шт. не­електрич. побут. приладів, 37 042 шт. електро­двигунів і генераторів змін. струму, універсал. електро­двигунів, 1178 шт. легк. автомобілів, 431,4 тис. шт. меблів. У січні–червні 2009 заготовлено 351,5 тис. м3 ліквід. деревини, з них 141,8 тис. м3 круглих лісоматеріалів, 58,8 тис. м3 деревини для технол. потреб, 123,8 тис. м3 дрів для опале­н­ня. Роз­винуті гончарне виробництво та художня кераміка (Іршава, Хуст), різьбле­н­ня на дереві (Рахів, Ясіня), килимарство (гуцул. ліжники; Рахів, Ясіня), художнє вишива­н­ня (Ясіня, Рахів, с. Білин Рахів. р-ну), лозоплеті­н­ня (с. Іза Хуст. р-ну). Осн. позиції екс­порту: текс­тиль та текс­тил. вироби (24,3 %), мех. і електротех. устаткува­н­ня (23,7 %), деревина та вироби з неї (19,8 %), іграшки та спортінвентар (6,6 %), меблі (6,2 %), прилади (5,8 %); імпорту: мех. і електротех. устаткува­н­ня (35,8 %), текс­тиль та допоміжні матеріали у ви­гляді давальниц. сировини для швей. промисловості (20,3 %), засоби транс­порту (14,1 %), пластмаси та каучук (7,4 %), продукція хім. промисловості (4,1 %).

З. о. має досить роз­винену транс­порт­ну систему. Заг. протяжність автомобіл. шляхів становить понад 3,5 тис. км. Щільність 268 км на 1 тис. км2. Осн. обл. магістралі: Ужгород–Мукачеве–Хуст–Тячів–Рахів–Івано-Франківськ, Мукачеве–Свалява–Стрий, Ужгород–Перечин–Свалява, Пере­чин–Великий Березний–Ужок. Через З. о. проходить між­нар. автомагістраль Київ–Чоп, між­нар. транс­порт. коридор № 5 (Критський) за маршрутом Лісабон–Трієст–Любляна–Будапешт–Київ–Волго­град, який сполучає західно- і східно-європ. автомобіл., залізничні та річк. нац. мережі з метою інтерконтинентал. забезпече­н­ня транзит. вантаж. пере­везень у напрямку Європа–Азія. Залізничні колії на тер. області мають протяжність 1476 км, з них 785 — головні. Через залізничні вузли Чоп, Мукачеве, Батьове, Ужгород проходять осн. внутр. залізничні лінії Чоп–Ужгород–Ужок–Львів, Чоп–Солотвине, здійснюється залізничне сполуче­н­ня з Угорщиною, Словач­чиною, Румунією та трьома виходами через Карпат. пере­вал зі Львовом, Києвом, Харковом, Чернівцями, Сімферополем. На тер. області прокладені траси нафто­проводу «Дружба», газо­проводів «Союз», «Братерство», Уренгой–Помари–Ужгород. У січні–липні 2009 у З. о. залізнич. і автомобіл. транс­портом пере­везено 2182,7 тис. т вантажів та 39 663,1 тис. пасажирів.

С. госп-во області спеціалізується на скотарстві мʼясо-молоч. напряму, свинарстві, птахівництві, бджолярстві (карпат. порода), вівчарстві, овочівництві, садівництві та вино­градарстві. На низовині пере­важають орні землі, у гірській місцевості — сіножаті й пасовища. У З. о. — 183 с.-г. під­приємства (14 — держ., 21 — приватне, 130 — с.-г. т-в, 5 — с.-г. ко­оперативів, 13 — під­соб. с.-г. госп-в), 1480 селян. фермер. госп-в. Пл. с.-г. угідь 454 тис. га, з них 200,6 тис. га під орними землями. Тут вирощують пшеницю, кукурудзу на зерно та силос, багаторічні трави, люпин, картоплю, яблука, груші, сливи, черешні. Станом на 1 серпня 2009 у З. о. було 174,8 тис. голів великої рогатої худоби (119 тис. голів корів; до від­повід. дати поперед. року — 99,9 %), 909,9 тис. голів свиней (106,2 %), 142,8 тис. голів овець та кіз (106,1 %), 4668,8 тис. голів птиці (106,7 %). 2009 під зерн. і зерн.-бобовими культурами пере­бувало 85,8 тис. га (2008 — 87,3 тис. га), під соняшником — 1,9 тис. га (1,6 тис. га), під картоплею — 36,1 тис. га (35,5 тис. га), під овочами від­критого ґрунту — 13 тис. га (12,9 тис. га), під корм. культурами — 54,7 тис. га (53,8 тис. га). У січні–липні 2009 вироблено 34,7 тис. т мʼяса всіх видів у живій вазі (до від­повід. періоду поперед. року — 104,5 %), 242 тис. т молока (98,2 %), 207,9 млн шт. яєць (106,1 %), 2008 вирощено 3164 тис. ц зерн. і зерн.-бобових культур (у вазі після доробки), 18,8 тис. ц насі­н­ня соняшнику (у вазі після доробки), 5756,7 тис. ц картоплі, 2358,3 тис. ц овочів, 837,7 тис. ц плодів і ягід, виловлено риби та видобуто ін. водних живих ресурсів 442,8 т.

У З. о. — 6 ВНЗів ІІІ–ІV (держ. форми власності — Ужгородський національний університет, Закарпатський державний університет, Закарпатський художній ін­ститут, Мукачівський державний університет, приват. — Закарп. угор. ін­ститут ім. Ф. Ракоці ІІ, Карпат. університет ім. А. Волошина) та 11 — І–ІІ (держ. — Ужгород. комерц. технікум, Закарп. маш.-буд. технікум, Закарп. базовий мед. коледж, комунальні — Берегів. мед. коледж, Між­гір. мед. коледж, Ужгородське державне музичне училище ім. Д. Задора, Ужгородський коледж культури і мистецтв, приват. — Довжан. вищий екон. коледж «Бакалавр» ім. В. Якуба, Закарп. коледж упр. та бізнесу «Ерудит», Мукачів. кооп. фінанс.-комерц. технікум, Хуст. тех. коледж ТСОУ) рівнів акредитації (бл. 28 тис. студентів), 20 профес.-тех. навч. закладів (9,3 тис. учнів), 18 між­шкіл. навч.-вироб. комбінатів, 710 заг.-осв. шкіл (164 346 учнів; 13 г-зій, 8 ліцеїв, 36 навч.-вихов. комплексів, 9 спец. шкіл-інтернатів), 528 до­шкіл. закладів. На базі Ужгород. муз. училища ім. Д. Задора діє Ужгород. заоч. факультет Донец. муз. академії, на базі Ужгород. коледжу культури й мистецтв — заоч. факультет Київ. університету культури і мистецтв. Для задоволе­н­ня потреб нац. меншин створ. мережу освіт. і культурно-мист. закладів. У 66-ти заг.-осв. навч. закладах здійснюється навч. угор., 12 — румун., 2 — рос., 31 — укр. і угор., 2 — укр., рос. і румун., 4 — укр. і рос., 1 — укр. і словац. мовами, у 70-ти дитсадках проводиться вихова­н­ня угор., 1 — рос., 19 — ін. мовами. Функціонують 5 ліцеїв приват. форми власності з угор. мовою навч. В Ужгород. університеті на філол. факультеті є від­діл. рос., нім., словац. і румун. філології, на істор. факультеті — каф. історії Угорщини і європ. інтеграції, діють гуманітарно-природн. факультет з угор. мовою навч. фахових дисциплін (від 2008), Гунґарології Центр (від 1988); у Мукачів. університеті, Ужгород. училищі культури, Берегів. мед. училищі, Мукачів. аграр. коледжі від­крито групи з угор. мовою викла­да­н­ня; у Закарп. угор. ін­ституті ім. Ф. Ракоці ІІ навч. процес здійснюється виключно угор. мовою. Серед провід. наук. установ краю — Електрон­ної фізики Ін­ститут НАНУ, Закарпатський ін­ститут агро­промислового виробництва УААН, Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАНУ. У З. о. наук. дослідж. й роз­робле­н­ня виконують 148 канд. і 28 д-рів наук. Система охорони здоровʼя пред­ставлена широкою мережею обл., міських і рай. лікарень, діагност. центрів, спеціаліз. клінік і амбулаторій, станцій і від­діл. швидкої допомоги (610 лікув.-профілакт. закладів, 4377 лікарів і 10 359 серед. мед. працівників). Кваліфік. мед. допомогу насел. З. о. надають обл. клінічна лікарня, обл. дит. лікарня, обл. територ. мед. обʼ­єдн. «Фтизіатрія», обл. кардіол. диспансер, обл. клініч. онкол. диспансер, обл. інфекц. лікарня, обл. центр нейрохірургії і неврології, у сільс. насел. пунктах — 291 фельдшер.-акушер. пункт, 270 під­роз­ділів заг. практики сімей. медицини.

Мережа санаторно-курорт. і турист.-рекреац. закладів нараховує 113 субʼєктів, зокрема 17 — санаторіїв, 19 — санаторіїв-профілакторіїв, 72 — турист. бази, бази від­починку, лікув.-оздоровчі комплекси, 5 — пансіонатів. Є 40 готелів (мотелів); 5 екс­курс. бюро та 59 ін. субʼєктів під­приємниц. діяльності, які надають турист. послуги. Найвідвідуваніші санаторії: «Сонячне Закарпа­т­тя», «Поляна», «Квітка Полонини» у Сваляв. р-ні, «Карпати», «Синяк» у Мукачів. р-ні, «Шаян» у Хуст. р-ні, «Гірська Тиса» у Рахів. р-ні, «Верховина» у Між­гір. р-ні. Для лікува­н­ня алергол. неспецифіч. захворювань дихал. системи, зокрема бронхіал. астми, використовують мікроклімат соляних шахт Солотвиного. Нині знач. роз­витку набуває екол. і сільс. туризм у гірських р-нах, зокрема Рахівському. Роз­роблено екол. маршрут «Чорногірськими пралісами на Говерлу».

Культ.-осв. послуги надають Закарпатський обласний український музично-драматичний театр, Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка», Закарпатська обласна філармонія (Закарпатський народний хор Заслужений академічний, камер. хор «Кантус»; усі — Ужгород), Закарпатський обласний російський драматичний театр (Мукачеве), Берегівський угорський національний театр ім. Д. Ійєша, Закарпатський крає­знавчий музей, Закарпатський музей народної архітектури та побуту, Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая, Мукачівський історичний музей, Хустський крає­знавчий музей, Вино­градівський історичний музей, Свалявський історичний музей, Затисянський крає­знавчий музей, Коцки А. Меморіальний будинок-музей, Манайла Ф. Меморіальний будинок-музей, музеї Берегівщини, «Сріберна земля» (с. Грушове Тячів. р-ну), «Лемківська садиба» (с. Зарічеве Пере­чин. р-ну), ткацтва (с. Великі Береги Берегів. р-ну), історії солекопалень (Солотвине), Екології гір та історії природокористува­н­ня в Українських Карпатах Музей (Рахів), кузня-музей «Гамора» (с. Лисичеве Іршав. р-ну). У Закарпат­ті — 496 б-к, зокрема Закарпатська державна обласна універсальна наукова бібліотека, Закарпатська обласна наукова медична бібліотека, Закарп. обл. бібліотека для дітей та юнацтва, 19 спеціаліз. дит. б-к, 112 б-к, які обслуговують нац. групи області у місцях їхнього компакт. прожива­н­ня; 466 клубів і Будинків культури (430 — у сільс. місцевості), 63 початк. спеціаліз. мист. навч. заклади (12 424 учні, 1581 викладач), з них 11 — дит. муз. шкіл, 50 — дит. шкіл мистецтв, 1 — дит. художня школа, 1 — хор. школа. При б-ках З. о. діє понад 259 аматор. обʼ­єдн. Самобутність культури Закарпа­т­тя — у збережених звичаях і традиціях русинів-українців, які етнічно поділяються на гуцулів, лемків, бойків. Кожна етнічна група має свої мелодію коломийки, техніку вишива­н­ня, обряди (див. також Закарпатський говір). У З. о. набули широкої популярності свята і фестивалі угор., румун., словац., євр., русин., ромської, нім. культур, дні добросусідства на словац., румун., угор. кордонах, фольклорно-етногр. фестиваль «На Синевир трембіти кличуть», «Гуцульська бринза», «Гуцульська ріка», фестиваль етніч. театрів «Етно–Діа–­Сфера», Між­нар. фестиваль театрів для дітей «Інтерлялька», Між­нар. фестиваль сучас. духов. музики, конкурси юних піаністів ім. А. Затіна та «Срібний дзвін», Між­нар. конкурс дит. творчості «Природа очима дітей», Між­нар. фестиваль телевіз. радіо­про­грам для нац. меншин «Мій рідний край», Всеукр. пісен. фестиваль ім. М. Машкіна, обл. конкурс словац. нар. пісні «Золотий соловей», обл. свята проводів тварин­ників на полонину (Рахів., Тячів., Між­гір. р-ни), фестивалі різдвяних бетлегем. та колядниц. колективів «Закарпатський вертеп», фольклорно-етногр. свято весни «Мерцішор» (с. Біла Церква Рахів. р-ну), свято лісоруба (Рахів., Тячів., Між­гір., Іршав. р-ни), «Пере­чинщина — край талантів», «Селиська спів­анка», «Веселка над Тисою» (Хуст. р-н), «На Гаморі гуслі грають» (с. Лисичеве Іршав. р-ну), «Зимові візерунки» (Воловец. р-н), «Візерунки Ужанської долини» (Великоберезнян. р-н), «Колочавське від­лу­н­ня Тереблянської долини» (с. Колочава Між­гір. р-ну), вино­градні, яблуневі, ситцеві бали тощо. Ві­домими за межами області стали нар. аматор. ансамбль пісні і танцю «Лісоруб» смт Великий Бичків (худож. кер. — В. Пекарюк, балет­мейстер — М. Герман), засл. самодіял. ансамбль танцю України «Юність Закарпа­т­тя» (худож. кер. — нар. арт. України М. Сусліков), зразк. дит. ансамбль нар. танцю «Джерельця Карпат» (худож. кер. і по­становник танців — М. Сачко), зразк. дит. ансамбль танцю «Веселка» (кер. і по­становник танців — Л. Петрецька) Закарп. обл. Будинку культури проф­спілок, нар. вокал.-хореогр. ансамбль «Словенка» дит. школи мистецтв с. Середнє Ужгород. р-ну (худож. кер. — С. Симочко, балет­мейстер — О. Хижун), нар. самодіял. фольклор. хореогр. ансамбль угор. танцю Будинку культури с. Дерцен Мукачів. р-ну (худож. кер. і балет­мейстер — О. Савіна), нар. самодіял. шоу-балет «Сучасник», нар. цирк. колектив «Дружба» (худож. кер. — Р. Лаутнер) Мукачів. міського Будинку культури, нар. самодіял. хор ім. М. Чайковського Сваляв. рай. Будинку культури (худож. кер. — засл. діяч мистецтв України Ф. Турянин), зразк. хор хлопчиків та юнаків Мукачів. держ. хор. школи (худож. кер. — засл. діяч мистецтв України В. Волонтир), зразк. дит. фольклор. колектив «Дзвіночки Карпат» Ужгород. дит. школи мистецтв, нар. чол. вокал. ансамбль «Голоси Карпат» Воловец. рай. Будинку культури (худож. кер. — В. Шако), нар. фольклорно-етногр. ансамбль «Ужгород» Ужгород. міського Будинку культури (худож. кер. — В. Шостак), нар. самодіял. театр ім. В. Май­дан­ного Хуст. рай. Будинку культури (худож. кер., режисер-по­становник — С. Гержик), нар. самодіял. оркестр гуцул. нар. інструментів Рахів. рай. Будинку культури (худож. кер. — П. Ерстенюк), нар. самодіял. фольклор. ансамбль «Іршава» Іршав. рай. Будинку культури (худож. кер. — Н. Мельник-Гудь), нар. самодіял. естрадно-фольклор. колектив «Швалбах» (худож. кер. — В. Цанько), нар. ансамбль нар. пісні «Роз­марія», нар. кіностудія «Едельвейс».

На тер. З. о. під охороною держави пере­буває 496 памʼяток археології, 1273 — історії, 48 — мистецтва. Осн. архіт. памʼятки: Ужгород. (11 ст.), Мукачів. (11 ст.), Невиц. (Ужгород. р-н, 13–17 ст.), Середнян. (Ужгород. р-н, 12–18 ст.), Чинадіїв. (15 ст.), Бронец. (Іршав. р-н, 13–14 ст.), Квасів. (12–16 ст.), Боржав. (с. Варієве Берегів. р-ну, 11–17 ст.), Королев. (12–17 ст.), Вино­градів. (11–16 ст.), Хуст. (11–18 ст.), Вишків. (13–14 ст.) замки, Горян. церква-ротонда св. Миколая (13 ст.), Хрестовоздвижен. кафедрал. собор (1646, обидві — Ужгород), палац «Білий будинок» (Мукачеве, 15–18 ст.), готич. костел (Берегове, 15 ст.).

У З. о. — 26 стадіонів, 11 плавал. басейнів, 325 спорт. залів. У 33-х ДЮСШ за­ймаються 19,2 тис. дітей. Працюють школа вищої спорт. майстерності та центр олімп. під­готовки з зимових видів спорту, спорт.-реабілітац. роботу проводить обл. центр спорту інвалідів «Інваспорт», від­діл. якого від­крито в 5-ти містах області. Активно діють обл. і Ужгород. міський центри фіз. здоровʼя насел. «Спорт для всіх». У області до системат. занять фіз. культурою і спортом залучено понад 126 тис. осіб. У вищих лігах нац. чемпіонатів З. о. пред­ставляють гандбол. жін. команда «Карпати», чол. волейбол. команда «Закарпа­т­тя», у премʼєр-лізі чемпіонату України з футболу ви­ступає команда «Закарпа­т­тя» (усі — Ужгород). Щороку в Ужгороді проводиться між­нар. Ужгород. марафон, 1990 в обл. центрі про­йшли 19-ті Всесвітні дит. Олімпійські ігри, 1992 на ужгород. стадіоні «Авангард» від­бувся 1-й офіц. матч збірної України з футболу зі збірною Угорщини. Реліг. громади: 578 — УПЦ МП, 392 — УГКЦ, 87 — РКЦ, 30 — УПЦ КП, 117 — закарп. реформат. церкви, 68 — євангел. християн-баптистів, 63 — свідків Єгови, 52 — адвентистів сьомого дня, 47 — християн віри євангельської. Є 29 монастирів УПЦ МП, 1 монастир УПЦ КП. У З. о. виходить 56 газет (разовий наклад 433,7 тис. прим.), зокрема «Закарпатська правда» та «Новини Закарпа­т­тя», 19 журналів (річний наклад 85,5 тис. прим.). 2008 у З. о. ви­дано 270 книг заг. накладом 163,8 тис. прим., середньодобове телемовле­н­ня складало 20,6 год., радіомовле­н­ня — 12,3 год. Найпотужніший видавн.-полігр. комплекс області — ВАТ «Закарпа­т­тя».

Рельєф, геогр. роз­ташува­н­ня, ліси, мінерал. води, помірно континентал. клімат, багатовік. традиції та самобутня культура багатонац. насел. краю у комплексі створюють унікал. рекреац. і соц. потенціал, на основі якого існує та має пер­спективу роз­витку санітарно-оздоров. комплекс світ. рівня.

З З. о. повʼязані життя і діяльність ви­знач. по­статей 17–19 ст. — письмен­ника, громад.-культур. діяча, публіциста, фольклориста О. Духновича, етно­графа, історика, фольклориста Я. Головацького, право­знавця М. Балудянського, історика-славіста, етно­графа Ю. Венеліна, мово­знавця, поета, історика, філософа А. Коцки, фізика-природо­знавця, фахівця у галузі с. господарства, право­знавця В. Кукольника, мово­знавця, фольклориста, культ.-осв. діяча М. Лучкая, мово­знавця І. Фогараші, публіциста і просвітителя А. Бачинського, філософа та поета В. Довговича, угор. поетів І. Дьєндєжі та Шандора Петефі, угор. літератур. критика та мислителя Я. Ердеї, художників Ф. Видри та Й. Змія-Миклушика, угор. живописця М. Мункачі; Героїв України — президента Карпат. України, громад.-політ., культур. і церк. діяча А. Волошина та композитора, нар. арт. УРСР, дійс. чл. АМУ, голови НСКУ Є. Станковича; академік НАНУ — біо­лога Ю. Глеби, економіста Ю. Туниці, біо­фізика та фізіолога М. Шуби, чл.-кор. НАНУ — хіміка Ю. Керчі, астрофізика Р. Костика, літературо­знавця О. Мишанича, економіста В. Мікловди, мово­знавця В. Німчука, хіміка В. Пехньо, біо­лога А. Сибірного, математика В. Фущича, дійс. чл. НТШ — право­знавця, економіста, політолога В. Шандора, історика Церкви, громад. діяча В. Гаджеґи, економіста, соціолога, громад. діяча О. Мицюка, мово­знавця, діалектолога І. Панькевича, іноз. чл. НАНУ, дійс. чл. НТШ, політолога В. Маркуся, іноз. чл. НАНУ, літературо­знавця І. Фізера, академік Нім. АН у Берліні, нім. історика-славіста Е. Вінтера, академік АН Угорщини, угор. історика, фольклориста А. Годинки, літературо­знавця, мово­знавця, 1-го ректора Ужгород. університету С. Добоша, мово­знавця, видавця І. Гарайди; громад. і політ. діячів О. Ба­дана, Е. Бачинського, А. Бе­скида, І. Григи, К. Грабара, Ю. Гаджеґи, П. Ґебея, А. Добрянського, Г.-І. Жатковича, Д. Климпуша, С. Клочурака, М. Колодзінського, І. Кондратовича, І. Локоти, Ф. Ревая, Ю. Ревая, А. Штефана; письмен­ників Марка Бараболі (І. Роз­нійчук), Миколаї Божук (В. Штефуца), Ю. Боршош-Кумʼятського, Д. Вакарова, В. Ґренджі-Донського, Л. Демʼяна, В. Діянича, Ю.-К. Жатковича, Й. Жупана, І. Ірлявського, Ю. Керекеша, В. Ковача, Ф. Кривіна, Д. Креміня, В. Ладижця, П. Лінтура, О. Маркуша, С. Панька, А. Патруса-Карпатського, В. Пачовського, Марійки Під­гірянки (М. Домбровська), В. Поліщука, Ф. Потушняка, П. Скунця, М. Томчанія, П. Угляренка, П. Цибульського, С. Черкасенка, І. Чендея; нар. художника СРСР Й. Бокшая, нар. художників УРСР — А. Каш­шая, А. Коцки, Ф. Манайла, В. Микити, В. Свиди, нар. художників України — А. Бокотея, В. Габди, Ю. Герца, З. Мічки, В. Приходька, В. Скакандія, І. Шутєва, засл. художника УРСР З. Шолтеса, засл. художників України — Т. Данилича, І. Ілька, Н. Пономаренко, В. Свалявчика, С. Шолтеса, засл. майстра нар. творчості України В. Сідака, одного з організаторів і 1-го голови Закарп. організації НСХУ А. Ерделі; братів театр. діячів Є. та Ю.-А. Шерегіїв, угор. композитора, піаніста, фольклориста Б. Бартока, цирк. артиста та важко­атлета І. Фірцака, нар. арт. СРСР, спів­ачки (лірико-драм. сопрано) Г. Циполи, нар. арт. УРСР — актора, режисера Я. Геляса, режисера О. Короля, хор. диригента М. Кречка, спів­ака (баритон) І. Поповича, нар. арт. України — балет­мейстера К. Балог, актрис Л. Білак, Л. Пирогової, актора, режисера А. Філіп­пова, засл. арт. УРСР — актора, режисера Ю. Горулі, актора В. Куниці, актриси М. Пільцер, засл. арт. України — акторів Л. Аркадьєвої, В. Столярова, В. Фурдя, засл. діячів мистецтв УРСР — піаніста, диригента, композитора Д. Задора, режисера, актора Г. Ігнатовича, композиторів М. Машкіна, І. Мартона; спортс­менів Й. Беци, В. Раца, С. Решка, Й. Саба, В. Турянчика (футбол), Н. Ґецко-Лобової, Н. Митрюк (гандбол), В. Думи (велоспорт-шосе), С. Кравчука (фристайл), В. Станковича, В. Титової (фехтува­н­ня). Щорічно вручають обл. премії у галузі літ-ри ім. Ф. Потушняка, муз. і виконав. мистецтва ім. Д. Задора, театр. мистецтва ім. Є. та Ю.-А. Шерегіїв, образотвор. і декор.-ужитк. мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі.

Літ.: Кондратович И. М. История Подкарпатской Руси для народа. Уж., 1924; Діброва О. Т. Закарпатська область. К., 1967; Геренчук К. І. Природа Українських Карпат. Л., 1968; Подорож у казку. Уж., 1970; Островський Т. Образотворче мистецтво Закарпа­т­тя. К., 1974; Геренчук К. І. та ін. Природа Закарпатської області. Л., 1981; Природні багатства Закарпа­т­тя. Уж., 1987; Шандор В. Закарпа­т­тя: Істор.-правний нарис від ІХ ст. до 1920. Нью-Йорк, 1992; Нариси історії Закарпа­т­тя: В 2 т. Уж., 1993. Т. 1; 1995. Т. 2; Магочій П.-Р. Формува­н­ня національної самосві­домості: Під­карпатська Русь (1848–1948). Уж., 1994; Мудра Ю. І. Наш край — наша історія. Уж., 1994; Шандор Ф., Федака С. Облич­чя Ужгорода. Уж., 1996; V. Shandor. Carpatho-Ukraine in the Twentieth Century: A Political and Legal History. Cambridge, 1997; Болдижар М. Краю мій рідний. Уж., 1998.

В. К. Дрогальчук, Л. В. Мазур

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2010
Том ЕСУ:
10
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Області
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
14610
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
2 909
цьогоріч:
879
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 4 293
  • середня позиція у результатах пошуку: 11
  • переходи на сторінку: 15
  • частка переходів (для позиції 11): 23.3% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Закарпатська область / В. К. Дрогальчук, Л. В. Мазур // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-14610.

Zakarpatska oblast / V. K. Drohalchuk, L. V. Mazur // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2010. – Available at: https://esu.com.ua/article-14610.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору