Балінський Іван Мартинович
БАЛІ́НСЬКИЙ Іван Мартинович (17(29). 01. 1879, м. Немирів, нині Вінн. обл. — 03. 05. 1927, Київ) — історик, правознавець. Закін. Колегію П. Ґалаґана (1899), істор.-філол. факультет Університету св. Володимира у Києві (1904; срібна медаль за працю «Аграрне законодавство Англії в 16 ст.»). Викладав історію у гімназіях та ін. серед. навч. закладах Києва (від 1904), на Вищих жін. курсах (від 1908), у Колегії П. Ґалаґана (1910–20). Від 1917 — викладач Київ. нар. університету, пізніше працював в органах упр. освітою (Київ, Одеса), 1919– 20 — ст. бібліотекарем Всенар. б-ки України, 1920 — приват-доцент Університету св. Володимира, після реорганізації Університету — викладач Вищого ІНО (1921–24), деканом консул. факультету Інституту зовн. зносин у Києві (1922–23); водночас від листопада 1921 — науковий співробітник Комісії для виучування історії зх.-рус. та укр. права ВУАН. Секр. істор. секції «Товариства сприяння нар. освіті» (від 1907). Наук. діяльність пов’язана з дослідж. феод. права на укр. землях. У рукописі залишилися доповідь про творчість П. Виноградова, прочитана восени 1926 в Істор. товаристві Нестора Літописця, деякі ін. праці.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Нариси з історії феодалізму та феодального права в Польщі, Литві та на Україні. Феодалізм в Польщі // Праці Комісії для виучування історії зх.-руського та вкраїнського права. К., 1926. Вип. 2.
Рекомендована література
- Василенко Н. П. Пам’яти Івана Мартиновича Балінського // Пр. Комісії для виучування історії зх.-рус. та вкраїн. права. К., 1927. Вип. 3;
- Крачківський М. Балінський Іван Мартинович // Україна. 1927. Кн. 6.
Завантажити статтю
Людина 
