Балла Ласло Карлович

БА́ЛЛА Ласло Карлович (23. 07. 1927, с. Павловці, нині Капушан. р-ну, Словаччина – 20. 10. 2010, Ужгород) – письменник, журналіст, редактор, перекладач. Батько Кароя, брат Павла Баллів. Член Ради НСПУ (від 1991), кер. угор. секції Закарп. організації НСПУ (1953), чл. СП Угорщини (1993). Лауреат премії ім. Лайоша Надя (1987), ім. І. Франка (1995). Держ. нагороди. Писав угор. мовою. Закін. Ужгород. художнє училище (1946) та водночас екстерном пед. відділ. Університету наук м. Печ, Угорщина (1946). Працював літ. ред. обл. г. «Kárpáti Igaz Szó» (1947–51, 1967–89); ред. Закарп. обл. видавництва (1951–54); ст. ред. редакції угор. і польс. підручників видавництва «Радянська школа» (1954–60); 1960–64 – на творчій роботі; зав. угор. ред. видавництва «Карпати» (1964–65); заст. ред. обл. г. «Закарпатська правда» (1965–67). Автор бл. 50 книжок віршів, оповідань, нарисів, повістей, романів та есе з історії мистецтва. Стрижнем творчості письменника є цикл романів під заг. назвою «A végtelenben találkoznak» («Місце зустрічі – безмежність»), в якому відображається доля однієї закарп.-угорської сім’ї за все 20 ст. Окремі романи цього циклу: «Azt bünteti, kit szeret» («Кого любить, того й карає», 1990), «A Nagy Semmi» («Велике Ніщо», 1993), «Borbélyműhely a vakhoz» («Перукарня для сліпого», 1995; усі – Будапешт), «Ároni áldás» («Аронеське благословіння», Уж.; Будапешт, 1996). Б. – автор книг «A világóra ketyegése» («Стукіт всесвітнього годинника», 1970), «Ikebana» («Ікебана», 1993; обидві – Ужгород; Будапешт). Друкувався в період. пресі України й Угорщини. Перекладав угор. мовою твори укр. та рос. письменників. Низку книжок автора видано в перекл. укр. й рос. мовами, серед них зб. віршів «Льодохід» (К., 1962), роман «Хмари без дощу» (К., 1968), оповідання «Снова жизнь» (Москва, 1983), «Зойк мідної пластини» (1985), «Огненный пассаж» (Москва, 1988), вірші «Під короною віку» (К., 1989). Б. відомий також як перекладач угор. мовою окремих творів Т. Шевченка, Лесі Українки, В. Стефаника, М. Коцюбинського, І. Франка, Леся Мартовича, сучасних укр. письменників.

Літ.: Сидоряк М. Поет Ласло Балла // ЛУ. 1962, 27 листоп.; Чендей І. Мовою великого народу // Закарп. Правда. 1962, 16 лип.; Мегела І. Щедре відлуння // ЛУ. 1982, 16 верес.; Його ж. В переводе с венгерского // Дружба народов. 1985. № 4; E. Fehér Pál. A kultúra hídverője // Vasárnapi Hírek. 1987, 19 júl. (Е. Фегер Пал. Будівник моста // Недільні новини. 1987, 19 лип.); Fodor András. Balla László uj könyveiről // Pánsíp. 1996, febr. (Фодор Андрош. Нові книжки Ласло Балли // Сопілка Бога-пана. 1996, лют.); Pál György. Magyar írónak lenni Kárpátalján // Kelet-Magyarország. 1997, 19 júl. (Пал Дєрдь. Бути угорським письменником на Закарпатті // Східна Угорщина. 1997, 19 лип.).

П. М. Лизанець

Рекомендована література

Сидоряк М. Поет Ласло Балла // ЛУ. 1962, 27 листоп.;
Чендей І. Мовою великого народу // Закарп. Правда. 1962, 16 лип.;
Мегела І. Щедре відлуння // ЛУ. 1982, 16 верес.;
Його ж. В переводе с венгерского // Дружба народов. 1985. № 4;
E. Fehér Pál. A kultúra hídverője // Vasárnapi Hírek. 1987, 19 júl. (Е. Фегер Пал. Будівник моста // Недільні новини. 1987, 19 лип.); Fodor András. Balla László uj könyveiről // Pánsíp. 1996, febr. (Фодор Андрош. Нові книжки Ласло Балли // Сопілка Бога-пана. 1996, лют.); Pál György. Magyar írónak lenni Kárpátalján // Kelet-Magyarország. 1997, 19 júl. (Пал Дєрдь. Бути угорським письменником на Закарпатті // Східна Угорщина. 1997, 19 лип.).