ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Балто-Чорноморський союз (БЧС)

БА́ЛТО-ЧОРНОМО́РСЬКИЙ СОЮ́З (БЧС)  — ідея зовнішньополітичної інтеграції (створення коаліції, політико-економічного союзу, вісі, дуги, альянсу) країн басейнів Балтійського та Чорного морів — Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Білорусі, України та ін. — з метою співробітництва у економічній, воєнно-політичній, культурній та інших сферах. Ідея БЧС багатоаспектна й полягає у співробітництві з проблем безпеки субрегіону; об’єднанні зусиль щодо входження країн субрегіону до європ. і трансатлант. політ., екон., культур. і воєнно-оборон. структур; формуванні Балто-Чорномор. спіл. ринку; налагодженні політ.-екон., прав. і культурного співробітництва тощо. Ідею БЧС сучас. виду задекларувала група укр. політиків на чолі з нар. депутатом України М. Поровським та укр. нац.-патріот. організації (зокрема УРП) на поч. 90-х рр. 20 ст. З часом цю ідею підтримали НРУ, Укр. Респ. Християн. партія, ДемПУ та ін. партії, громад.-політ., фінанс. й підприємн. організації, які ініціювали її подальшу міжнар. популяризацію. Ідея БЧС реалізовувалась у формі міждерж. громад. й політ. діалогу, проведенні міжнар. форумів і т. п.

Підґрунтям для розвитку ідеї БЧС в Україні можна вважати концепції М. Костомарова та М. Драгоманова щодо побудови демократ. панслов’ян. єдності. Такі концепції слугували базисом для появи проектів балто-чорномор. федерації у добу укр. визв. змагань 1917–20 рр. Серед авторів цих проектів були С. Рудницький та М. Грушевський. Останній після розчарувань у можливостях рівноправ. об’єднання у федерацію України та Росії вбачав у БЧС перспективу для демократ. розвитку укр. державності, убезпечення від «реакційного впливу» Росії.

У наш час інтерес до співпраці за такою формулою виявили в Польщі. 1994 з ініціативи УРП та Конфедерації Незалеж. Польщі створено Лігу партій країн Міжмор’я. Ідея БЧС отримала своє продовження у створ. 1997 міжнар. громад. організації — Балто-Чорноморській Асамблеї (БЧА). Засн. й учасниками БЧА є політ. партії, громад. організації, об’єдн. підприємців, відомі політ. та громадські діячі з України, Польщі, Білорусі, Литви та Латвії. Проект БЧС кореспондує з сучас. інтеграц. процесами в Європі та світі. Зростання кооперації в політ., екон., комунікац. і транспорт. сферах об’єктивно відповідає нац. інтересам усіх країн потенц. альянсу й може значно полегшити й прискорити процеси трансформації їхніх економік та інтеграції до європ. структур.

Україна — ключова ланка БЧС. Це одностайно визнають представники всіх країн. Інтенсивність розвитку співробітництва й кооперації України з країнами Центральної Європи (ЦЄ) і Балтії має вирішал. значення для прискорення процесу її європейської інтеграції. Спільність підходів до європ. та євроатлант. інтеграції створює взаємне тяжіння між Балтією й країнами ГУУАМ (Грузія, Узбекистан, Україна, Азербайджан, Молдова). Екон. стрижнем цього співробітництва Півночі та Півдня в серед. Європи може стати проект транспортування каспій. енергоносіїв через Україну, що сприяло б підвищенню ступеня диверсифікації енергозабезпечення європ. країн і відродженню давнього шляху «із варяг у греки». Для України пріоритетність розвитку БЧС зумовлена також можливістю здійснення транс’європ. проектів, насамперед транспорт. та енергетичних. Геогр. розташування України надає їй роль однієї з ключових країн-комунікаторів між Європою, Кавказом і Азією. Подальшому розвиткові ідеї БЧС сприяла ініціатива проведення на поч. вересня 1999 в Україні форуму міністерств юстицій (міністрів юстицій) країн субрегіону — Естонії, Латвії, Литви, Польщі, України — та підписання спіл. Меморандуму про співробітництво у правовій галузі. Відбулися розширена нарада послів і зустрічі учасників форуму з Президентом, Прем’єр-міністром України, а також «круглий стіл» у ВР України. З ініціативи Президента України у вересні 1999 в Ялті відбулася перша профіл. Міжнар. конф. «Балто-Чорноморське співробітництво: до інтегрованої Європи ХХІ століття без розподільних ліній» з участю офіц. уряд. представників країн Балто-Чорномор. субрегіону. Однак, на відміну від проектів розвитку співробітництва, зокрема у Чорномор. регіоні, про успіх яких свідчить інституалізація в 1998 Організації чорномор. екон. співробітництва (ОЧЕС), проект БЧС тоді не дістав реал. продовження у плані створення певної структури або координац. програми співробітництва, залишаючись на рівні політ. ідеї. Гол. причини гальмування розвитку БЧС — відхід Білорусі від раніше задекларов. європ. пріоритетів та її переорієнтація у напрямі політико-екон. зближення з РФ. Цей чинник можна розглядати як причину певної часової затримки розвитку БЧС. Враховуючи ймовірні інтереси Польщі, Словаччини, Молдови, Румунії, Болгарії, Чехії, залучення їх до БЧС замінило б «білорус. коридор». Але ключ. причина гальмування повномасштаб. розвитку зумовлювалася беззастереж. пріоритетами центральноєвроп. країн, зокрема держав Балтії, на вступ у європ. структури, зокрема в ЄС, і досягнення відповідності жорст. екон. критеріям, необхідним для повноправного членства в ЄС. За подіб. мотивації знижувалася зацікавленість країн ЦЄ в розвитку екон. співробітництва з економічно слабшою Україною — не тільки в рамках БЧС, але й у структурі його як організму, орієнтованого на подальший вступ держав-членів до ЄС. У плані інтеграції країн колиш. соціаліст. блоку та держав Балтії до ЄС особливо несприятливе значення (як для самої України, так і для розвитку БЧС) мають положення Маастріхт. та Шенген. угод у рамках ЄС щодо поглиблення європ. інтеграції, які встановлюють не екстенсивні (залучення нових членів), а інтенсифікац. критерії винятковості. Одним із них є вимога жорсткого візового режиму стосовно держав, які знаходяться за спіл. кордоном ЄС. Розвиток БЧС становить для України геостратег. інтерес. Як і співпраця у Чорномор. субрегіоні, перспективне БЧС — підготов. етап для наближення та повномасштаб. інтеграції України, а також низки ін. держав Сх. та Центр. Європи в загальноєвроп. структури. Проте концепція розвитку БЧС за сучас. умов має свій політ. характер. Передумовою й стратег. метою такого співробітництва визначається єдність балто-чорномор. простору як складової простору загальноєвроп. з перспективно можливим залученням до нього Білорусі. У плані відносин держав цього субрегіону з РФ єдність БЧС сприятиме побудові рівнознач. політ. відносин з усіма країнами, що знаходяться на зх. кордоні Росії.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2003
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Політика
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
40182
Вплив статті на популяризацію знань:
608
Бібліографічний опис:

Балто-Чорноморський союз (БЧС) / О. В. Клинченко, Я. П. Матійчик // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-40182.

Balto-Chornomorskyi soiuz (BChS) / O. V. Klynchenko, Ya. P. Matiichyk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003. – Available at: https://esu.com.ua/article-40182.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору