Костинський Олександр Мойшович

КОСТИ́НСЬКИЙ Олександр Мойшович (19. 01. 1946, Київ) — сценарист, письменник, графік. Член СКінУ (1983–97). Закін. істор. факультет Київ. університету (1975). Від 1970 почав писати російською мовою твори переважно для дітей. Працював на студії «Київ­наукфільм» (1974–82). На творчій роботі. Співпрацював як сценарист із кіностудіями «Союз­мультфільм», «Мульттелефільм» ТО «Екран» (обидві — Москва). Від 1992 живе у Мюнхені, де видає книжки нім. мовою, займається худож. оформленням вистав, живописом, графікою, чи­тає оповідання на радіо.

Автор сценаріїв анімац. фільмів: «Ка­зка про білу крижинку» (1974, реж. Є. Сивокінь), «Казки про ма­шини» (1975), «Хто в лісі хазяїн?» (1977; обидва — реж. В. Костилєва), «Контакт» (реж. В. Тарасов), «Хто отримає ананас?» (обидва — 1978; реж. О. Баринова; бронз. медаль ВДНГ СРСР, Москва, 1979), «Ніч народження» (1980, реж. Р. Зельма), «…І сестра їхня Либідь» (1981, спів­авт.; почес. диплом 14-го Вкф, Вільнюс, 1981), «Жили собі дум­ки…» (1983; обидва — реж. В. Гон­чаров), «Три Івани» (1982, реж. Ц. Оршанський, спів­авт.), «Як козаки інопланетян зустрічали» (реж. В. Дахно, спів­авт.), «Миколине багатство» (реж. Б. Храневич; обидва — 1983), «Пода­ру­нок для слона» (1984), «Скарб» (1985; обидва — реж. Ю. Бутирін, Л. Варенцова), «Му-му» (1987, реж. В. Караваєв), «Притча про ми­шу» (1991, реж. Є. Гав­рилко, спів­авт.), «Як боротися з драконом» (1992, реж. В. Вахтін). Автор кн. «Тигренок, ко­то­рый говорил “Р-р-р”, и его друзья» (1979), «Если бы я был Сло­ном» (1981), «Домашний адрес» (1986), «Дядюшка Свирид, Бар­барисские острова и Белый чай­ник», «Невидимое дерево» (оби­дві — 1989), «Der Wind umarmt mich» («Вітер обіймає мене», Цюрих, 1995), «Меin Jiddisches Glück» («Моє єврейське щастя», 2001), «Die grüne Katze» («Зелена кішка», 2002; обидві — Мюнхен), «Der Sternenverkäufer» («Кращий продавець», Фрайбурґ, 2004), «Davids Träume» («Мрії Девіда», 2007), «Frosch und Hase» («Жа­ба і заєць», 2008), «Der Thorasch­reiber» («Писар Тори», 2011; усі — Мюнхен), «Ein Brief aus dem Pa­radies» («Лист із раю», Штуттґарт, 2012). Персон. виставки — у Бер­ліні, Франкфурті-на-Майні, Мюн­хені, Ростоці, Ранісі (усі — Німеч­чина), Брюсселі.

Г. І. Давиденко

завантажити статтю